На Херсонщині створено Національний парк “Кам’янська Січ”. Він допоможе зберегти вражаючі краєвиди, унікальні ландшафти, рідкісні види рослин і тварин степового правобережжя Дніпра та привабить «зелених» туристів в нашу область.
Розташовуватиметься парк у Бериславському районі на території 12261,14 га земель державної власності.
Це дуже вагома подія у житті нашої області. Буде створено нові робочі місця, місцеві сільради отримують фінансування з державного бюджету. Бериславські громади зможуть додатково привабити туристів.
Але жителі Милівської, Новорайської, Качкарівської і Новокаїрської сільрад виступають проти створення на їх території національного парку “Кам’янська Січ”.
Наприкінці березня обурені люди влаштовували акцію протесту на трасі Мар’янське – Берислав, на перехресті з дорогою на Новорайськ і Червоний Маяк. Потім провели зібрання сільрад, на якому всі присутні одноголосно проголосували за скасування Проекту указу президента «Про створення національного природного парку «Кам’янська Січ».
У чому ж полягає парадокс ситуації? Чому місцеві жителі не бачать переваг у створені об’єкта загальнодержавного значення?
На думку екологів, виною тому інформаційна війна браконьєрів. Створений парк є місцем промислу нелегальних рибалок. Земля з «новим статусом» буде більше охоронятися державою і це унеможливить незаконний промисел і значно скоротить прибутки браконьєрів.
Автор відео Інна Кондратьєва
Тому вони дуже активно дезінформують місцеві громади, начебто у національному природному парку заборонено випасати худобу, ловити рибу. Розповідають, що у селян заберуть паї та збудують там котеджі. І люди вірять місцевим «авторитетам». А голови сільрад замість того, щоб розтлумачити людям правду – виступали за скасування Проекту указу президента!
Аналогічну ситуацію читачі Вгору спостерігали у період створення Національного природного парку «Нижньодніпровський», коли рибалки та мисливці подали до суду.
На фото зліва направо: Андрій Лопушинський - завідувач сектору «Кам'янська Січ» Національного заповідника «Хортиця», Іван Мойсієнко - професор, доктор біологічних наук, завідувач кафедри ботаніки ХДУ та Михайло Підгайний - старший науковий співробітник Херсонського обласного краєзнавчого музею. Фото Інни Кондратьєвої
Натомість, як говорить професор, доктор біологічних наук, завідувач кафедри ботаніки ХДУ Іван Мойсієнко:
«Національний парк має багато переваг для місцевих жителів. Податки від діяльності парку будуть йти до місцевих бюджетів. Тільки на цей рік, за розрахунками міністерства, передбачено фінансування 11,5 мільйонів гривень. У штаті парку будуть працювати 58 осіб. Це єгері, водій, бугалтер, фахівець з туризму та інші. Зараз села не отримують коштів від податку на землю від земель лісового фонду та земель запасу, а Національний природний парк буде платити. Фактично кожна сільрада буде отримувати якісь кошти з цього».
Місцеві громади мають можливість привабити туристів за рахунок Національного парку. Зараз набуває шаленого розвитку зелений туризм. Для прикладу, ночівля в селах біля парку “Олешківські піски” кілька років тому коштувала 50 грн, а зараз 150.
«А насамперед потрібно пам’ятати - головне зараз у періоді «дикої приватизації» земля парку залишиться державною, вона залишиться за громадою в спільному користуванні. Вирвати ділянку з парку практично неможливо. Принаймні, поки такого не було. Президент створює парк і тільки президент може міняти його межі», - пояснює Михайло Підгайний – старший науковий співробітник Херсонського обласного краєзнавчого музею.
Наші сусіди, жителі Польщі, більше 20 років не можуть створити жодного природничого парку, тому що вся земля вже поділена і приватизована. А в нас є така можливість зберегти неземні краєвиди та унікальний за своєю природою степ.
У постанові Кабміну про стратегію державного розвитку зазначено, що заповідних територій має бути близько 15%. Зараз державою охороняється тільки 6,6 %. У розвинених країнах цей відсоток значно вищий, наприклад, у Словенії 37%.
Науковцями вже складено перелік перспективних заповідних зон Херсонщини. На даному етапі 81 об'єктів мають «захисні статуси», а 116 перебувають на стадії розгляду.
Джерело – Вгору