Херсонське музичне училище 14 березня святкує 110 річчя і запрошує шанувальників музики на концерт своїх творчих колективів та випускників різних поколінь.
Історія музучилища розпочалася трохи раніше, з 16 вересня 1905 року. Тоді, за ініціативою блискучого співака і диригента Якова Володимировича Дюміна, у Херсоні вперше відкрили музичні класи. Заняття проходили в приміщенні будинку пана Білика на вул. Суворова, 2 (зараз будівля ЗОСШ № 16), наданому новому навчальному закладу рішенням міської громади.
Яків Дюмін очолив музичні класи й запросив до роботи відомих музикантів – випускників провідних консерваторій Росії та Західної Європи: Санкт-Петербурзької, Московської, Брюссельської, Празької, Лейпцігської, Віденської.
Наука була платною, але обдаровані діти з бідних сімей навчалися безкоштовно. Їх матеріально підтримували меценати, серед яких особливо відзначилася родина італійських підприємців Спозіто. До речі, як згадували сучасники, директор часто-густо знаходив гроші для стипендій учням… у власній кишені.
Зусиллями Якова Дюміна були створені хор і симфонічний оркестр, відкриті трирічні зимові та літні регентські курси. Через три роки класи було перетворено на музичне училище,офіційною датою відкриття якого є 1 вересня 1908 року. Училищу виділили будинок Беккера, на перехресті вулиці Вітовської та Успенського провулку (нині перехрестя Успенського провулку (до декомунізації Спартаківського) та вулиці Театральної (Горького)).
Серед випускників – відомий український хормейстер і фольклорист Михайло Гайдай, класик вірменської музики Антон Маїлян, видатний естонський хормейстер, народний артист СРСР Карл Лейнус та багато інших відомих митців.
Кінець 1930-х років – трагічна сторінка в історії навчального закладу. 25 серпня 1937 року Якова Дюміна заарештували за доносом у контрреволюційній діяльності. Постанова «трійки» від 26 листопада 1937 року резюмувала: розстріляти. Вирок було виконано 20 січня 1938 року, але, за твердженням сина Якова Дюміна, батька забрали у Першу міськлікарню (тепер обласна лікарня на проспекті Ушакова), де його не стало через 10 днів. Дружині повідомили, що ув’язнений помер у тюрмі від серцевого нападу. Місце поховання Якова Дюміна невідоме.
Петра Стеценка, який очолював хоровий клас, заарештували 21 серпня 1937 року. Привід – європейські гастролі з капелою Олександра Кошиця, створеною за ініціативи Симона Петлюри; звинувачення – націонал-фашистська діяльність. Під час допиту Петро Стеценко викинувся з третього поверху будинку НКВС. Помер від крововиливу в мозок.
Були репресовані й інші педагоги…
З початком другої світової війни училище фактично припинило існування. Студенти випуску 1941 року не встигли навіть отримати дипломи.
Робота закладу поновилася лише після звільнення Херсона, у жовтні 1944-го. Навчальний процес відроджувався важко: не вистачало приміщень та інструментів, не було нот, не вистачало педагогів. У першому післявоєнному випуску 1949 року училище закінчило тільки двоє музикантів.
Новітня історія закладу розпочалася фактично з 1959 року. З того часу його закінчили тисячі випускників. Серед них лауреати та дипломанти багатьох конкурсів, народні та заслужені артисти України та інших країн СНД, заслужені діячі мистецтв, професори, доктори та кандидати наук, аспіранти музичних вишів, солісти та артисти театрів, оркестрів, концертних організацій, диригенти, композитори, музикознавці, викладачі навчальних закладів усіх рівнів акредитації та дитячих шкіл естетичного виховання. Багато випускників успішно працюють та навчаються в різних країнах світу.
Тож Херсонське музичне училище запрошує поціновувачів мистецтва на свій день народження, котрий розпочнеться 14 березня у великій залі училища о 16.30.
На гостей чекає ювілейний святковий концерт: «О музико! Ти цілий світ, натхнення наше, творчість і життя!»
Вхід вільний.
Джерело – Вгору
