Правозахисниці, спортсменки, освітянки та рекордсменки – ці українки, які народилися чи працювали у Луганській та Донецькій області, назавжди вписали свої імена в історії не лише східного регіону, але всієї держави.
Радіо Донбас.Реалії згадало 10 таких українських жінок.
Надія Світлична – правозахисниця і дисидент
Вона народилася у селі Половинкине Луганської області. Разом із братом Іваном вела правозахисну діяльність, яка принесла їй звинувачення в «антирадянській агітації та пропаганді», за що її двічі заарештовували, а 1973 року засудили на 4 роки таборів. Покарання вона відбувала у мордовських концтаборах. Але й за ґратами вона залишалась «голосом народу», брала участь у протестах, а вийшовши на свободу, відмовилась від радянського громадянства.
Після виїзду з СРСР була активним членом Закордонного представництва Української Гельсінкської групи і редактором-укладачем «Вісника репресій в Україні» у США, де розповідала правду про те, що радянський режим робить із носіями української культури. В 1983–1994 роках працювала в українській редакції Радіо Свобода у Нью-Йорку.
Валентина Закорецька – королева парашутного спорту
Майже 60 тисяч секунд, тобто близько 40 діб, луганська парашутистка Валентина Закорецька провела між небом та землею.
Її ім’я тричі внесено до Книги рекордів Гіннеса як жінки з найбільшою кількістю виконаних стрибків із парашутом – загалом понад 11 з половиною тисяч. На її рахунку 50 світових рекордів, а основний парашут не розкривався понад 50 разів, проте Закорецька все одно не вірила у погані прикмети, а цифру 13 вважала для себе щасливою.
На жаль, головну свою мету – стрибнути над Північним полюсом – вона не змогла втілити. У квітні 2000 року Валентина Закорецька брала участь у першій національній експедиції «Україна – Північний полюс-2000» і повинна була стрибати зі своєю дочкою Юлею, але в літаку зламала руку, тож вимушена була відмовитися від своєї мрії.
Христина Алчевська-старша – та, хто дала освіту українському Донбасу
Христина Алчевська в 1862 році заснувала в Харкові першу безкоштовну недільну жіночу школу, якої не було до того часу в Російській імперії. А вже у 1879 році однокласна земська школа була побудована у селі Олексіївка (нині це територія Перевальського району Луганської області). Навчання велося українською мовою, а в закладі викладав письменник і укладач словника української мови Борис Грінченко.
Загалом Христина Алчевська виховала понад 17 тисяч жінок Cхідної України, її методичні роботи стали підказками для педагогів усієї тодішньої Російської імперії, а про професіоналізм «багатійки, що навчила схід України писати», розповідали навіть в Європі.
Христя Алчевська-молодша – «бунтар», що читала українською дітям
У творчості молодшої дочки Алчевських – Христі – відзначали «український націоналізм». Також вона робила переклади українською мовою віршів Олександра Пушкіна, творів Віктора Гюго, Жуля Верна, Вольтера, а віршів Тараса Шевченка, Івана Франка й Павла Тичини французькою.
Після виходу Емського указу українська мова у школах була заборонена. Але Христя Алчевська читала учням українські книжки і брала участь у мітингах і страйках учнів середніх шкіл. Вона вважала, що змінити державу може лише молодь. Тож приділяла її вихованню найбільше часу.
Парасковія Ангеліна: перша українська трактористка
Її називали «чоловіком у спідниці» і просто Пашею. Проте вона стала першою українкою, яка сіла у трактор. Протягом 26 років очолювала тракторну бригаду і була ініціатором соціалістичного змагання механізаторів за високі врожаї.
Емма Андієвська – малярка і письменниця зі Сталіна
Автор 17 тисяч картин, які виставляються у багатьох країнах світу. Емма Андієвська, яка народилася у Сталіні (стара назва Донецька), є однією з найвідоміших у світі українських малярок, а її роботи своєрідні й неповторні і такі ж впізнавані, як і картини Марії Примаченко, Марка Шаґалла чи Пабло Пікассо.
Упродовж 1959–1995 років Емма Андієвська працювала на Радіо Свобода. Вона автор понад 40 збірок поезії, казок, романів, і, незважаючи на те, що проживає за кордоном, вважає себе українкою і пише лише українською. У 2018 році Андієвська була удостоєна Шевченківської премії у літературній галузі.
Ольга Бризгіна – золота спринтерка
Луганська легкоатлетка, яка тричі здобувала «золото» Олімпійських ігор. У 1988 році у Сеулі Ольга Бризгіна стала першою в естафеті 4х400 метрів і на індивідуальній дистанції 400 метрів. За 4 роки вона знову піднялася на п’єдестал пошани двічі – за нагородою вищого ґатунку в тій самій естафеті і за «сріблом» в індивідуальному забігу.
Ірен Роздобудько – сценаристка і письменниця
Вона – корінна донеччанка, яка не знала української мови до переїзду в Київ і вступу до Київського національного університету, нині – серед найпопулярніших україномовних письменниць, на її рахунку понад 20 романів. Ірен Роздобудько – лауреат багатьох літературних конкурсів, а за її сценаріями знято вже 12 фільмів.
Лілія Подкопаєва – подвійне сальто, яке увійшло в історію
Спортивна гімнастка з Донецька здобула три нагороди на Олімпійських іграх у 1996 році в Атланті – «золото» у абсолютній першості та вільних вправах і стала другою у вправах на колоді.
Елемент Подкопаєвої – подвійне сальто вперед з поворотом на 180°, який судді оцінили в 9,887 бала, – досі ніхто не зміг виконати на Іграх, навіть чоловіки.
Тетяна Яловчак – перша українка, яка підкорила головні вершини всіх 7 континентів
Донеччанка Тетяна Яловчак у 2017 році стала першою українською альпіністкою, яка піднялася на 7 вершин континентів. Проте існує два списки таких вершин – Басса і Месснера, і відрізняються лише найвищою вершиною Австралії: континентальна – гора Косцюшко (2228), а якщо розглядати Австралійську плиту, то це Пунчак-Джая на острові Нова Гвінея, висота якої 4884 метри. Донеччанка підкорила обидві. А ще 6 вершин континентів – це пік Вінсон (Антарктида, 4892 м), Джомолунгма (Азія, 8848 м), Ельбрус (Європа, 5642 м), Кіліманджаро (Африка, 5892 м), Аконкагуа (Південна Америка, 6962 м) та Деналі (Північна Америка, 6190 м).
Джерело – Вгору
