100 років тому декілька сотень добровольців затримали більшовицький наступ на Київ та врятували українську державність.
Сьогодні в Україні відзначається День пам’яті українських вояків, що загинули в бою під Крутами 1918 року. 100 років тому декілька сотень українських добровольців зіткнулись з численними силами більшовиків, що дозволило новоствореній українській державі виграти час для укладання Брест-Литовського миру. УНІАН згадав історію героїчного бою, а також розглянув його значення для України.
Попри хаос в Росії, більшовицький уряд дуже скоро розпочав власну «гібридну війну» проти української державності, активно використовуючи масову агітацію та озброєні загони «революціонерів». УНР, в свою чергу, почала роззброювати загони більшовиків в Україні. У грудні 1917 року Раднарком РСФРР надіслав УНР ультиматум з вимогою легалізувати більшовицькі збройні формування в Україні. Не дочекавшись відповіді з Києва, більшовики оголосили УНР війну. Вже 12 грудня у Харкові було проголошено так звану Українську Народну Республіку Рад, що де-факто була маріонетковим утворенням Москви.
На початку січня 1918 року більшовики взяли під контроль Харківську, Катеринославську та Полтавську губернії і почали наступ на Київ. В період з 24 по 27 січня війська УНР вели важкі бої за станцію Бахмач.
Коли українські війська відступили до станції Крути, їм на підтримку відправили Першу Українську юнкерську школу ім. Б. Хмельницького у складі понад 400 курсантів та першу сотню новоствореного добровольчого Помічного Студентського куреня січових стрільців (близько 130 осіб). До них долучились близько 80 добровольців із підрозділів Вільного козацтва міста Ніжин.
Бій під Крутами
29-30 січня зведені українські сили вступили у зіткнення з більшовицьким корпусом, який налічував до 3 тисяч бійців, мав підтримку артилерії та бронепоїзду.
Запеклий бій, за різними оцінками, тривав від 5 до 10 годин, українці відбили кілька спроб штурму. Сили більшовиків понесли значні втрати (до 300 бійців). Увечері українські підрозділи, користуючись присмерком, організовано відступили до своїх ешелонів. Однак 27 студентів та гімназистів, які перебували у резерві, під час відступу потрапили у полон. Наступного дня вони були вбиті більшовиками.
Бій на станції Крути затримав просування ворога на чотири дні. Таким чином добровольці врятували столицю, що виграло час для укладення Брест-Литовського мирного договору, що де-факто визнавав українську державність та виводив Україну з Першої світової війни.
Герої Крут
Сучасні історики оцінюють втрати українських сил під Крутами у 70–100 загиблих. Серед них – 37–39 вбитих у бою або розстріляних студентів та гімназистів.
За даними Українського інституту Нацпам`яті, на сьогодні вiдомi прізвища 20 з них. Це студенти Народного університету Олександр Шерстюк, Ісидор Пурик, Борозенко-Конончук, Головащук, Чижов, Сiрик, Омельченко (сотник); студенти університету Св. Володимира Олександр Попович, Володимир Шульгин, Микола Лизогуб, Божко-Божинський, Дмитренко, Андрiїв; гімназисти 2-ї Кирило-Мефодiївської гiмназiї Андрiй Соколовський, Євген Тернавський, Володимир Гнаткевич, Григiр Пiпський, Іван Сорокевич , Павло Кольченко та Микола Ганкевич.
Сучасників глибоко вразило поховання 27 молодих юнаків, які після бою потрапили в полон до більшовиків і були ними страчені. Згодом їх поховали в Києві біля Аскольдової Могили.
Пам’ять про героїв Крут
Через заборону на дослідження теми в радянські часи надійної інформації про бій під Крутами і сьогодні недостатньо. Зокрема, не вдається встановити особи та біографії усіх загиблих.
Тим не менш, бій став важливим елементом української історичної пам'яті. 2006 року на місці бою під Крутами встановили меморіал.
На 7 лютого 2019 року заплановано прем’єру українського історичного художнього фільму «Крути 1918», присвяченого сторіччю бою.
Джерело – Вгору
