Чи дійсно ЄС — це вигідний союз для України і чи відчувають українці себе європейцями.
Чи досі зберігся тренд серед населення до прагнення вступу в ЄС і наскільки реально здійснити цю амбітну мету Україні в умовах війни та повільного реформування країни.
Про ці та інші підводні камені херсонці говорили з Надзвичайним та Поважним Послом Латвії в Україні Юрісом Пойкансем у рамках публічної дискусії “Відверто про Україну і Євросоюз. Як бачать євроінтеграцію херсонці”.
Модернізація. Безпека. Збереження національної самоідентичності.
Саме ці три пункти під час своєї вступної промови пан Посол виділив як такі, що привабили Латвію до вступу в ЄС.
“Ми всі вихідці з постсоціалістичної системи. Якщо можна чогось не робити - ми не робимо”
Після розпаду радянського союзу латвійцям довелося долати опір еліт до модернізації країни і саме в цьому їм допоміг тиск Брюсселя, адже він був основним інвестором в багатьох сферах.
Також Латвії важливо було зберегти відновлену незалежність, бо після розпаду СРСР там лишилося багато комуністів та військових, через котрих Росія намагалася зберегти колишню колонію в орбіті власного впливу. З цього випливає і загроза збереженню національної ідентичності.
Натомість Брюссель давав чіткий сигнал, що зацікавлений в Латвії як в стабільному, економічно розвиненому партнері, а питання розвитку культури, системи освіти та державної мови латвійці можуть розв'язувати як вважають за потрібне.
“Зараз Латвія платить ЄС в загальну казну 1 євро, а отримує назад 4. В рік це виходить приблизно 1.5 мільярди, і отримуємо назад близько 6 мільярдів.”
Такі цифри наводить пан Посол, пояснюючи економічні вигоди для країни. Ці кошти Латвія спрямовує на поліпшення добробуту та інфраструктури.
Тренди серед населення 2018
За результатами представленного на зустрічі соцопитування “Європейська інтеграція у вимірі громадської думки”, переважна більшість українців, а це 60%, вважають, що Україні важливо продовжувати проєвропейські реформи, навіть якщо ЄС не надаватиме державі перспективи членства, бо це потрібно в першу чергу самій Україні. При чому, 28% відповідально вважають, що ЄС має посилювати тиск на українську владу у питанні реформ.
Також в українському суспільстві поступово зростає кількість людей, що сприймають себе як європейців (44% у 2018 році порівняно з 38% у 2017 році).
Присутні на зустрічі херсонці підтвердили ці тези, називаючи інтеграцію з ЄС неминучою для самозбереження держави як в економічній, так і в культурній сфері. А представники молоді зазначили, що за останні роки суттєво посилилася співпраця з ЄС у вигляді різноманітних стажувань, що дозволило їм активніше проявляти себе в Україні.
Але за результатами того ж дослідження, мешканці півдня пасуть задніх серед кількості біометричних паспортів(14.4%) і, як наслідок, мало хто планує поїздки до ЄС на наступний рік.
Творимо європейську Україну тут і зараз
Хоч ніхто не має впевненості, як скоро Україна зможе вступити до Європейського Союзу, але кожному з нас посильно зробити свій внесок у розбудову добробуту держави вже зараз:
“Ви можете вплинути на це ініціювавши створення ОСББ серед мешканців вашого будинку, чи подивитися і поширити інформацію з вже відкритих реєстрів про чиновників та їх статки. Також це може бути звернення до правоохоронних органів у разі вимагання хабаря чи активна участь в громадській діяльності. Важливо розуміти, що велика мета часто-густо досягається сукупністю маленьких кроків.” Це підкреслив Петро Бурковський, аналітик Фонду “Демократичні ініціативи” імені Ілька Кучеріва.
Джерело – Вгору
