Чи зможуть українські аграрії покрити потреби країни в енергоресурсах, якщо матимуть гарантії для розвитку своїх проектів використання альтернативної енергії?
Щороку український агросектор дає 120 млн т відходів, зокрема зеленої маси, органічних відходів тварин, зіпсованого продовольства та використаної води, підрахували в ООН, передає сайт AgroReview.
Зазвичай, ці ресурси опиняються на смітнику, чим завдають шкоди довкіллю та провокують конфлікти селян з агровиробниками. Але цей генератор проблем можна перетворити на додаткове джерело прибутків аграріїв, переконані експерти.
Світова тенденція — нарощення агровиробництва за умови зниження шкідливого впливу на довкілля досягається завдяки збільшенню частки використання альтернативної та відновлюваної енергії.
Проста арифметика
Одна тонна зібраного ячменю лишає на полі 1,5 т соломи, кукурудзи — 2,4 т соломи. Цю зелену масу аграрії або вивозять на звалища, або просто приорюють на полях, аби підживити ґрунт і зекономити на добривах. Але солому із зернових можна переробляти і на паливні пелети. Наприклад, ЄС із аграрної біомаси отримує 14% теплоенергії, Литва — всі 100%.
У Біоенергетичній асоціації України (БАУ) підрахували: пелети із аграрної біомаси в Україні щороку можуть замінити 27 млн т умовного палива за загальної потреби країни у 180 млн т. Поки що Україна виробляє лише 1,5 млн пелет на рік, з яких півмільйона експортує в ЄС.
Згідно з Національним планом дій з відновлюваної енергетики до 2020 року, в Україні до цієї дати має скоротитися споживання природного газу на 9,2 млрд м3, а частка біоенергетики має зрости в 3,5 раза. Але із запланованих до 2020 року 950 МВт електростанції на біомасі та біогазу на червень 2017 року досягнули тільки 38,7 МВт потужності. Щорічний прогрес у заміщенні природного газу біопаливом в 2010-2015 роках майже не змінюється і становить 26%.
Найбільший сегмент ринку займає тверде біопаливо у вигляді дров, деревної щепи, пелет (гранул) і брикетів з біомаси, тюкованої соломи. За оцінками експертів БАУ, загальне виробництво пелет в Україні в 2015 році склало близько 1, 32 млн т на 494 підприємствах, у т. ч. пелет з деревини — до 390 тис. т, з лушпиння — близько 724 тис. т, із соломи — 146 тис. т, з торфу — 8,4 тис. т, з інших видів сировини — 51,8 тис. т.
Мільярд для "зеленої" електрики
Країни ЄС також показують й інший приклад утилізації аграрних відходів — 75% біомаси та органічних відходів європейські фермери переробляють на біогаз. Такий енергоресурс має свою вигоду — одного кубометра "зеленого" газу достатньо, щоб приготувати обід на 7 осіб. А поставки біогазових електростанцій передбачувані на 95%, на відміну від сонячної чи вітрової енергетики — лише на 55%. У Німеччині біогаз на тепло та електрику виробляють 11 тис. установок. Зараз наша країна має лише 28 біогазових станцій загальною потужністю 40 МВт енергії, як повідомляє голова Держенергоефективності Сергій Савчук. Хоча український агросектор дає сировину, достатню для 1,5 тис. біогазових електроустановок загальною потужністю понад 100 МВт, додають в науково-технічному центрі "Біомаса".
Головна проблема для перетворення агросировини у біогаз — дорожнеча побудови таких комплексів. У БАУ деталізують: на запуск однієї біоелектростанції потрібно витратити $1 тис. на 1 кВт потужності. Тобто, станція на 5 МВт потребує затрат у сумі $5 млн. Теоретично, інвестиції в біоелектрику мав стимулювати "зелений тариф" — 15 євроцентів на 1 кВт електроенергії. Але у ВР хочуть відмовитись від "зеленого тарифу" і замінити його примусовим викупом біоелектрики за пільговою ціною в рамках майбутнього ринку електроенергії, що має стартувати 1 січня 2019 року. Очільник Держенергоефективності говорить про інший спосіб зацікавити аграріїв вкладати у біогаз — випуск "зелених облігацій". За словами Савчука, такі цінні папери в Україні Кабмін планує випускати з 2020 року. В цілому, в уряді сподіваються, що вже до 2020 року обсяги електрики, утвореної із біогазу, зростуть до 950 МВт на рік, частка "зеленої енергії" — до 11% від потреб країни в електриці. Для цього потрібно $73 млрд інвестицій, переконаний виконавчий директор Центру залучення зелених інвестицій Констянтин Гура.
Біоенергія по-українськи
У вересні виповнюється 10 років, відколи в Україні було ухвалено закон, який ввів модель розвитку "зеленої енергетики" і діє "зелений тариф". На думку в.о. голови парламентського комітету з питань паливно-енергетичного комплексу Олександра Домбровського, "за цей час дуже багато змінилося, змінилися технології, ціни на них, зросли в Україні тарифи на електричну енергію, і все це змушує нас переосмислити ту модель, яку ми маємо сьогодні", — зазначає депутат.
За словами Івана Тракслера, директора компанії "МХП Еко Енерджі", українське законодавство захищає інвестора і дає можливість використовувати "зелений тариф" для генерації енергії із сонця, вітру, біоенергетики, біогазу, малої гідроенергетики. Ця модель дає чи не найвищий рівень окупності проектів "зеленої" енергії в порівнянні з іншими країнами Європейського Союзу.
Цю тезу яскраво ілюструють перші кроки аграріїв в цьому напряму. Зокрема, на одному з підприємств МХП працює біогазовий комплекс потужністю 5,5 МВт, який почав функціонувати ще в 2013 році. Це був пілотний проект, який виявився ефективним. Тому в 2017 році МХП розпочав будівництво першої черги другого біогазового комплексу на базі ще одного свого підприємства — "Вінницької птахофабрики". Загальна потужність складатиме 20 МВт. "Особливість цього проекту в тому, що, крім стандартного рішення з виробництва електричної енергії з біогазу, проект передбачає 100%-ве використання пари і гарячої води, які утворюються в процесі виробництва електроенергії, для потреб забійного комплексу птахофабрики", — додає Іван Тракслер.
Енергоефективність — одне з пріоритетних завдань і для агрохолдингу "Астарта".
"У виробництві цукру, де собівартість майже на 50% залежить від енергоспоживання, ми постійно прагнемо скоротити витрати газу і електрики. Кожен новий сезон витрата газу на тонну переробки цукрового буряку скорочується в середньому на 5-10%, в сезоні 2017/2018 показник склав вже 24 куб. м", — повідомили в прес-службі компанії.
У цілому в 2017 році цукровий підрозділ "Астарти" скоротив споживання газу на 9%, електроенергії — на 5%.
Активно розвиває біоенергетичний напрям компанія Good Valley. Першу біогазову установку тут ввели в дію в 2013 році, а зараз готуються побудувати новий біогазовий завод в Івано-Франківській області потужністю 1,1 МВт.
У 2017 році в Україні були добудовані і почали виробляти біогаз відразу чотири комплекси загальною потужністю 7,33 МВт. Найбільший з них — перша черга біогазового комплексу компанії "Україна-2001" потужністю 5,109 МВт, що робить його другим за показниками після комплексу МХП потужністю 5,5 МВт. У 2018 році закінчив будівництво біогазового заводу ТД "Вімексім". Розвиває біогазовий напрям і свинарський комплекс "Галс Агро", а також компанія "Агроспецсервіс" та інші учасники ринку.
"Зелена енергетика" — перспективний напрям для розвитку задля досягнення енергонезалежності не лише окремих агропідприємств, а й країни в цілому. Для цього потрібне відповідне законодавче забезпечення, матеріально-технічна база і, звичайно ж, кошти на втілення цих проектів. Реалізація енергоощадних рішень не тільки економічно вигідна, а й сприяє підвищенню ефективності та конкурентності виробництва без шкоди довкіллю. Потенціал держави в цьому напряму — безмежний, плани в компаній амбітні, тож сподіваємося на успіх цих починань.
Домбровський наголошує на тому, що український парламент і уряд повинні шукати інструменти для того, щоб електрична енергія в Україні була не тільки чистою, як, наприклад, сонячна, а й максимально дешевою. А це можна отримати за рахунок чіткої і жорсткої конкуренції між виробниками чистої енергії. "Для цього мають проводитися конкурсні аукціони", — каже він. Задля досягнення цієї мети в комітеті з питань ПЕК було розроблено відповідний законопроект, який має змінити формулу розвитку "зеленої енергетики" для суттєвого здешевлення електроенергії. Світовий досвід показує, що це цілком реально.
Джерело – Вгору
