Система особистих накопичувальних пенсійних рахунків з 1 січня 2019 року може не стартувати – незважаючи на ухвалений закон про накопичувальні пенсії. Причина – Рада так і не ухвалила до канікул два закони, що визначають, хто, скільки і куди буде відраховувати грошей на ці рахунки, хто буде ними розпоряджатися і контролювати. Думка експертів єдина: ухвалювати треба, але терміни можуть зрушити на півроку-рік через вибори в Раду і необхідність створення Державного накопичувального Пенсфонду (ДНФ), якщо депутати ухвалять таке рішення.
Що в пенсійній реформі
Ухваливши в жовтні 2017 року Закон про пенсреформу, Рада осучаснила пенсії чинним пенсіонерам і постановила, що з 1 січня 2019 року українці, які не досягли 35 років, будуть зобов'язані перераховувати частину свого заробітку (2% щомісяця з поступовим зростанням протягом 5 років до 7%) на особисті накопичувальні рахунки. Але щоб ці гроші запрацювали, потрібні ще два технічних закони, ухвалити які планувалося до 1 липня. Перший – де будуть акумулюватися внески: в недержавних Пенсфондах чи владі потрібно буде створити новий ДНФ. Другий – треба розширити повноваження Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку, яка контролюватиме роботу Пенсфонда. Поки таких законів немає, накопичувальна система не запрацює. У Раді є декілька альтернативних законопроектів, але вони не розглянуті.
Думка експертів
Колишній заступник голови ПФ Віктор Колбун сподівається, що закони ухвалять восени, а запровадження накопичувальних рахунків зрушать на півроку або трохи більше.
"Головна проблема – збереження від знецінення в умовах двозначної інфляції перерахованих працівниками коштів, – аналізує Колбун. – Але досвід країн Східної Європи говорить, що як тільки запрацюють накопичувальні рахунки, влада стає зацікавленою в зменшенні інфляції. Знизити її допоможуть і акумульовані "довгі гроші" працівників, які можна вкласти в Держінвестпроекти, а не позичати кошти за кордоном під високий відсоток. У підсумку гроші на таких рахунках з роками почнуть "призростати" на рівень інфляції плюс 1-2%. Так, терміни введення особистих накопичувальних рахунків можуть зміститися на 6-12 місяців, але цей час треба використовувати для розробки законів і підзаконних актів Кабміну".
На думку Колбуна, класти гроші на накопичувальні рахунки в перші кілька років повинні тільки працівники, бо це стимулює їх заробляти більше, щоб забезпечити собі гідну старість. Але в умовах активної міграції українців на заробітки роботодавці напевно включать в соцпакет таку опцію, як відрахування на особистий рахунок працівника додаткових відсотків протягом 10 років, щоб утримати цінні кадри. З цим згодна і пенсійний експерт Галина Третьякова. За її словами, закони потрібно ухвалювати, незважаючи на майбутні вибори. І довірити право розпоряджатися грошима на накопичувальних пенсрахунках недержавним фондам, які довели свою ефективність, а не створювати "пенсійного монстра".
Отримувачам мало збільшать
Кабмін продовжує декларувати турботу про тих діючих пенсіонерів, які мають великий стаж роботи (35-40 років і більше), але отримували при цьому маленьку зарплату, через що їх пенсії після перерахунку дорівнювали мінімальним або трохи вище. Міністр соцполітики Андрій Рева заявив, що пенсії цим людям підвищать з березня 2019 року. Раніше їх обіцяли підняти в 2018 році, але конкретні дати не вказали. За словами Реви, механізм може бути, наприклад, таким: для тих, хто вийшов на пенсію до 2000 року, тобто майже 20 років тому, додатково врахують найвигідніші заробітки за 5 будь-яких років. В результаті їх нинішня пенсія може збільшитися більш ніж удвічі, досягнувши двох мінімальних – 2870 грн. А ось пенсіонерам, які продовжують працювати, знову планують призупинити виплачувати пенсію на час їх роботи і відновити, коли пенсіонер звільниться.
Джерело – Вгору
