Про це передає detector.media.
Преамбула
Впродовж десятків років український Інтернет розвивався у вільному від державного регулювання середовищі. Ринок українського Інтернету був диверсифікованим та конкурентним, створюючи умови для діяльності сотень провайдерів Інтернету, що забезпечували користувачам доступ до мережі за одними з найнижчих цін у світі. Поступово зі зростанням кількості користувачів, покращенням якості передачі даних й завдяки підсиленню технічної складової інфраструктури Інтернет став невід’ємною частиною життя більш як 20 мільйонів громадян України, каталізатором суспільних процесів, середовищем для економічної діяльності та інструментом для впровадження підзвітності українського уряду. Водночас у XXI столітті Інтернет також став і середовищем для поширення дискримінаційної лексики, насильства в мережі, недостовірної та неправдивої інформації. Нині технологічні та комунікаційні властивості Інтернету можуть бути використані для інформаційної чи кібервійни проти громадян та інституцій будь-якої країни.
Ми, представники громадянського суспільства, медійної спільноти, що підписалися під цією декларацією, виступаємо за вільний розвиток Інтернету в Україні, що передбачає визнання таких засад:
- кожен має право на доступ до Інтернету;
- Інтернет є одним із ключових засобів реалізації права кожного на свободу отримання, поширення інформації та вільне вираження поглядів;
- вільний Інтернет сприяє зростанню економіки, добробуту громадян, підвищенню інвестиційної привабливості країни, розвитку малого та середнього бізнесу;
- Інтернет є одним із засобів реалізації права громадян на управління державними справами, а також доступу до адміністративних послуг;
- державна регуляція Інтернету (в разі наявності такої) має відповідати європейським практикам та базуватися на принципах пропорційності, необхідності, достатності, прозорості відповідей на сучасні виклики та загрози, що постають перед країною.
Ключовими принципами вільного Інтернету в Україні є:
- Універсальність та рівність
Усі люди є рівними від народження, а їхні права в онлайн-середовищі мають підлягати такому ж захисту, як і в звичайному житті.
- Доступність
Кожен має рівне право на безперешкодний доступ до безпечного та відкритого Інтернету.
- Розподіленість архітектури та інфраструктури
Кожен має право вільно обирати технологію та постачальника послуг Інтернету за умов конкурентного ринку, захищеного від монополізму.
- Свобода вираження поглядів в онлайні
Кожен має право висловлюватися в мережі, якщо це не порушує права інших користувачів. Кожен має право збирати й поширювати інформацію в Інтернеті без попередньої цензури та незалежно від місця проживання.
Здійснення цього права може бути обмежене законом відповідно до ч. 2 ст. 10 Конвенції про захист прав людини й основоположних свобод.
- Приватність та захист персональних даних
Кожен має право на приватність і захищеність персональних даних (своїх та членів своєї сім’ї), в тому числі на захист від несанкціонованого стеження і збору інформації провайдерами послуг та державними органами.
- Право на анонімність в Інтернеті
Кожному гарантується можливість залишатися анонімним в Інтернеті.
- Стандарти й регулювання
Архітектура Інтернету, технічні стандарти, формати мережі мають базуватися на рівних можливостях для всіх користувачів.
- Соціальні мережі
Соціальні мережі, користувацькі платформи мають поважати й дотримуватися прав людини. Обмежена відповідальність для транснаціональних посередників не може застосовуватися в силу значного втручання у права людини та ризиків обмеження свободи слова.
- Обмеження в умовах агресії
Законодавча основа і процедури, що застосовуються до ресурсів Інтернету, які походять із держави-агресора, або фінансуються нею, або діють в її інтересах, мають бути прозорими і зрозумілими. Обмеженню на підставі закону можуть підлягати лише ті ресурси, діяльність яких прямо й очевидно може бути розцінена як складова прямої чи прихованої військової агресії. Держава має гарантувати процедуру оскарження таких обмежень у судовому порядку. В усіх спірних випадках судове рішення є визначальним.
- Норми
Право на доступ до Інтернету, а також основні цифрові права користувачів мають бути закріплені в Конституції України.
Право на доступ до Інтернету відповідає базовому праву на отримання / збір інформації, закріпленому в нинішній редакції Конституції України, однак не обмежується лише цими нормами.
Підписанти:
ГО «Інтерньюз-Україна»
ГО «Детектор медіа»
ГО «ЦЕДЕМ»
ГО «Інститут розвитку регіональної преси»
ГО «Інститут масової інформації»
Київ, 18 червня 2018 року
Щоби приєднатися до декларації, будь ласка, надішліть лист, вказавши своє ім’я та організацію: [email protected].
Постійний лінк на документ: bit.ly/netdeclaration_ua
Джерело – Вгору