Українська делегація разом з активістами медіа-платформ StopFake та VoxUkraine, які викривають методи російської пропаганди, провели в ООН презентацію, де поділилися досвідом протистояння гібридній інформаційній війні з Росією.
Захід викликав інтерес серед інших держаав-членів ООН, адже й у Європі, й в Америці вже відчули, наскільки глибоко може проникати російська пропаганда у внутрішні процеси демократичних країн. На засіданні була присутня й російська делегація, яка намагалася перетворити його на черговий майданчик для поширення власних фейків. Про те, як пройшла презентація, яке ставлення сформувалося у інших країн до Росії, в інтерв'ю Укрінформу розповіла речниця МЗС України Мар'яна Беца, яка виступила модератором на цій події в ООН.
- Отже, давайте почнемо з основного. Якою була позиція української сторони на цьому заході, про що говорили, яким досвідом Україна поділилася з міжнародними партнерами?
- Основна тема засідання стосувалася феномену російської пропаганди та фейкових новин. Це – один із найбільш потужних інструментів, які використовує Росія для виправдання незаконної окупації Криму та збройної агресії на Донбасі, а також дестабілізації ситуації в інших куточках світу. Для України, яка перебуває під постійною прямою інформаційною атакою Росії, було надзвичайно важливим обговорити це питання в ООН, щоб поділитися власним досвідом щодо протидії дезінформації, підбурюванню до насильства, поширенню мови ненависті, пропагуванню тероризму.
Свої презентації представили українські неурядові організації StopFake та VoxUkraine. Моя роль, як речниці МЗС України, полягала в тому, щоб об'єднати голоси українського урядового і неурядового секторів з такої актуальної проблематики. Головний акцент ми зробили на тому, що російська пропаганда і фейкові новини спрямовуються не тільки проти України, а й проти всього цивілізованого світу. Тобто, ті процеси, які ми зараз бачимо в Європейському Союзі, в інших країнах, пов'язані із зусиллями російської пропаганди війни, агресії й насильства, руйнують демократичні цінності та фактично підривають порядок міжнародної безпеки.
Ми наголосили, що за чотири роки протидії російській агресії українська сторона вдосконалює інструменти боротьби з пропагандою та фейками. Разом із тим, досвід міжнародного співтовариства щодо ефективного протистояння цьому явищу є недостатнім. Ми бачимо, що кожна країна має власну практику протистояння, і це підтвердила дискусія в ООН, але, тим не менше, нам потрібно напрацювати спільні рекомендації, міжнародні інструменти, які можуть ефективно вплинути на Росію.
За результатами дискусії, можу сказати, що всі держави, які взяли в ній участь, поділяють позицію української сторони і розуміють загрозу пропаганди не тільки для України, а й для всього цивілізованого світу. Було чітке розуміння того, що Росія намагається вплинути на ситуацію в різних частинах нашої планети.
- Чи взяли участь росіяни в цьому заході, і якщо так – яким чином вони себе проявили?
- Російська делегація була присутня на цьому заході й навіть взяла досить активну участь в "обговоренні" питання. Але її виступ підтвердив повну ізольованість Росії, оскільки був переповнений фейками, черговими пропагандистськими тезами й наративом. Тому тут російському представнику можна «подякувати», що він наочно продемонстрував приклад проблеми, яку ми обговорювали. Загалом, всі прекрасно розуміли, що Росія ретранслює свою брехню, яку вона поширює на всіх міжнародних майданчиках.
- Ви зазначили, що Україна представила свій досвід. Як в ООН оцінили наші напрацювання?
- Дуже корисним був досвід StopFake. Це важливий аналітичний центр при Києво-Могилянській академії. Вони дійсно роблять величезну роботу. Цікавим був виступ і представників VoxUkraine.
Велику зацікавленість викликали саме критерії для визначення – що є "фейковими" новинами, а що ні, якими є особливості й як боротися з російською пропагандою. Це стосувалося не тільки України, а й західних країн. Наприклад, ми проаналізували викривлення Росією фактів щодо збитого пасажирського літака MH-17.
На засіданні була присутня велика кількість делегацій, які в цілому сприйняли дуже позитивно наші напрацювання. Натомість і тут російська сторона намагалася перетворити це на такий "двосторонній трек", чого їм не вдалося.
- Які найбільш яскраві приклади представили наші експерти?
- Було презентовано дуже багато таких прикладів, але найбільш яскравими я би назвала обговорення таких наративів як «громадянська війна в Україні», «державний переворот», «Крим є частиною Росії», розгляд незліченних версій російської сторони щодо катастрофи MH-17.
Наші презентації показали об'єктивні факти щодо того, як насправді розвивалася ситуація, що мало місце, а також як російські медіа подавали це у своїх матеріалах. Тобто, практично викривалася брехня, яку Російська Федерація намагається донести не тільки до України чи країн Заходу, а й до внутрішнього споживача.
- Чи були делегації в ООН, які висловили найбільший інтерес до українського досвіду?
- Звичайно, це були насамперед країни, які також постраждали від російської агресії. Серед них – Грузія і Молдова. Ці країни досі відчувають на собі наслідки інформаційного тиску з боку РФ. Але, звичайно, наш досвід був дуже цікавим і для західних країн, бо останні геополітичні події засвідчили, що "дзвіночок" пролунав – і треба активно протидіяти російській пропагандистській машині.
Захід починає розуміти, що це явище не слід недооцінювати – пропаганда має потужний вплив і є питанням глобального порядку денного, яким мають займатися не тільки в академічних колах, але також в ООН та на інших міжнародних майданчиках. І тут дійсно існує усвідомлення того, що потрібно розробляти рекомендації, юридичні інструменти, заходи, які будуть ефективними.
Насправді це зробити важко, оскільки існують різні підходи до визначення феномену пропаганди. Крім того, треба діяти так, щоби протидія цьому явищу зберігала баланс між безпекою та правами людини, щоби при цьому не порушувалася свобода слова та ЗМІ. До того ж, на мій погляд, нам потрібен механізм раннього попередження виникнення пропаганди і фейкових новин, щоб уникнути розгортання конфліктів, у тому числі міжетнічних.
Це надзвичайно важливо, оскільки гібридні тактики містять у собі багато елементів, пов'язаних саме з атакою на демократію, права людини й основоположні статути суспільного устрою.
- Які рекомендації озвучила українська делегація на майбутнє?
- Ми закликали держави-члени ООН об'єднати зусилля з метою розробки конкретних рекомендацій для урядів та неурядових кіл щодо більш ефективних шляхів боротьби з пропагандою та фейковими новинами.
Всі розуміють, що йдеться не лише про нинішню інформаційну агресію Росії, адже у майбутньому ніхто не застрахований від нової появи пропаганди насильства, агресії, ненависті з боку інших країн. З цим треба боротися й шукати ефективні інструменти, враховуючи сучасний розвиток технологій, які часто вимагають нестандартних кроків.
Джерело – Вгору
