Якуб Янда – один із найбільш амбітних активістів та експертів у ЄС, який неухильно відстоює європейські цінності перед російською загрозою та агресією проти України. До того ж, він – один із головних критиків чинної європейської політики «business as usual» – тобто коли усі продовжують вдавати, ніби відносини з Кремлем все ще можна вибудовувати на спільних домовленостях.
Про головні загрози, які нині стоять перед Європою, неприпустимість будівництва «Північного потоку-2» та усвідомлення європейськими спільнотами й політиками необхідності адекватних дій у відповідь Москві, експерт розповів у ексклюзивному інтерв’ю Укрінформу.
- Якубе, які загрози, за вашими оцінками та на переконання ваших колег-однодумців, нині несе режим Путіна для Європи, України, західних цінностей загалом?
- По-перше, це пряма агресія проти України, на українській землі. Це – війна. По-друге, це дезінформаційна диверсія, яку застосовує Путін проти демократій у Європі та Сполучених Штатах.
Важливо чітко розуміти, як Росія намагається підривати демократичні процеси, змінювати громадську думку. Це називається «м’якою» зміною режимів. Тобто, йдеться про підтримку деяких політичних лідерів, яких обирає Росія, або – напади на тих, кого РФ не хоче бачити. Це дуже очевидно, як російське керівництво реалізовує свої наміри. І це – пряма загроза. Адже тут ідеться не лише про окремі країни, які є цілями нападу, а й про те, як через них реалізовуються напади на Україну.
- Які приклади використання таких європейських політиків чи, навіть, окремих країн Росією ви могли б навести?
- Серед прикладів я б навів Угорщину. Також ми можемо бачити, як Росія намагається змінити громадську думку про Україну в Чеській Республіці. Тут ідеться десь про третину чехів, які вважають, що в Україні існує фашистський режим. Звичайно, що це абсолютна неправда. Але це – продукт російської дезінформації, вироблений упродовж попередніх трьох років. І це досить небезпечно. Адже ми бачимо, як це створює перешкоди для чеських політиків та інших офіційних осіб, які відповідальні за ухвалення рішень щодо підтримки України. Отже, якщо певна кількість чехів думають, що в Україні фашистський режим, що є абсолютною неправдою, тоді й чеському урядові складніше підтримувати Україну.
- На продовження вашої думки, як ви прокоментували б той факт, що президент Чехії Мілош Земан, попри усі контроверсійні події з ним та довкола нього, продовжує мати таку високу підтримку населення?
- Президент Чехії Мілош Земан діє в ряді випадків як російська маріонетка. Прибічники Росії використовують пана Земана, базуючись на близьких ідеологічних засадах, а також – на тлі його особистого «его». Він посилює свій вплив, борючись із традиційними підходами в політиці, включно з проблемами у сфері міграції. Та, на жаль, деякі чеські виборці вірять у це. Відтак, він має успіх у чеській політиці й продовжує працювати на зовнішньополітичні інтереси Росії.
Водночас, важливо розуміти, що чеський президент не має виконавчих повноважень. За конституцією Чехії, президент – більше символічна фігура. Проте, певний вплив на громадську думку він усе ж має і користується цим.
- Цими днями у європейській пресі були оприлюднені результати журналістських розслідувань, які викрили корупційну змову деяких урядів ЄС, комерційних компаній та Єврокомісії з російським Газпромом щодо лобіювання інтересів Кремля у будівництва газопроводу «Північний потік-2». Якою є ваша позиція щодо цього?
- «Північний потік-2» – засіб для майбутнього політичного й стратегічного шантажу, спрямованого Росією проти Європи. Ми вже бачили раніше, що Москва використовує енергетичну залежність як засіб для шантажу. «Північний потік-2» лише підвищить можливості для стратегічної корупції через те, що російські гроші будуть спрямовуватися до деяких чинних європейських політиків, а також колишніх, таких як Гергард Шредер. «Північний потік-2» служитиме ще й засобом для фінансування мафії Путіна.
- Як ви оцінили б позицію Угорщини, яка прагне блокувати європейську та євроатлантичну інтеграцію України через претензії до мовної статті українського закону про освіту?
- Повинен сказати, що це не є мудрим кроком. Але Орбан (Віктор Орбан, прем’єр-міністр Угорщини – ред.) це зробив. Однак, його політика часто зорієнтована на внутрішнє сприйняття. Це питання здебільшого зорієнтоване на проросійських виборців. Йдеться про те, щоб показати, що він є настільки сильним лідером, що перебуває в опозиції до ЄС, Сполучених Штатів та інших.
Як результат – це дуже недобре для України. Це не мудре рішення угорського керівництва, що призводить до значної критики на його адресу.
Джерело – Вгору
