Електронний уряд – це форма взаємодії держави та громадян через комп'ютерні технології та інтернет. Він дозволяє людині отримувати державні послуги без контакту з чиновниками. Електронні послуги можуть охоплювати послуги для бізнесу, оборони, освіти, зайнятості, охорони здоров'я, житла, правопорядку і так далі.
Наприклад, в Україні вже можна подати через інтернет заяву до ЗАГСу. В онлайн-режимі вибрати будь-яку залу в країні, визначитися з датою і прийти в день розпису.
Однак за показником цифровізації державних послуг Україна посідає 62-ге місце серед 193 країн світу, говориться в дослідженні E-Government Development Index. Наша країна значно відстає від своїх сусідів. Для порівняння, Польща на 36-му місці, Росія на 35-му, Румунія на 75-му, Білорусь на 50-му, Угорщина – на 46-му.
Сайт "Сьогодні" дізнався, які державні послуги українці можуть отримати онлайн і які є ризики переходу України на електронні реєстри.
Економія часу, зменшення корупції – що дає електронний уряд
Близько сотні державних послуг в Україні доступні онлайн. Наприклад, щоб оформити державну допомогу при народженні дитини, батьки можуть подати документи через інтернет. Відвідувати чиновників не потрібно. Допомога приходить вже наступного день після перевірки зазначених даних.
Щоб не витрачати час на візити до держструктур, потрібно зареєструватися на сайті Єдиного державного порталу адміністративних послуг. І для цього треба мати електронний цифровий підпис (ЕЦП).
Електронна послуга економить час. Зареєструватися на отримання паспорта можна в будь-який час доби, незалежно від графіка роботи держустанов. Подати заяву на отримання довідки про несудимість – моментально. Потрібно лише вказати сервісний центр МВС і час, коли документ зручно буде забрати.
Чиновник незалежно від бажання видавати чи не видавати довідку повинен буде підготувати її до зазначеного часу. Це зменшує корупцію.
Відповідно до Концепції розвитку електронного уряду, наша країна до 2020 року повинна перейти на електронну взаємодію з громадянами та бізнесом. Паперові довідки повинні піти в минуле – всі держоргани матимуть до даних доступ онлайн.
Але в Україні немає єдиного електронного ідентифікатора громадян. ЕЦП з 2012 року по жовтень 2017-го отримали тільки 2,35 млн осіб. Відсутність єдиного ідентифікатора – одна з проблем, завдяки яким електронні послуги в Україні розвиваються повільно.
При цьому державні послуги повинні не просто переміщатися в онлайн, але і скорочуватися, говорить експерт Агентства з питань електронного уряду Яника Мірило. Тобто, зайві послуги потрібно скасовувати. Наприклад, довідку про склад сім'ї.
Якими електронними послугами можна скористатися вже і яких послуг очікувати
Зараз на poslugy.gov.ua можна онлайн записатися в чергу для отримання паспорта громадянина України або закордонного паспорту
Найпопулярніша послуга – оформлення субсидії онлайн. Її в Україні ввели 2016 року. Кожен десятий українець, який звертався за субсидією, робив це в інтернеті, зазначають в агентстві.
Як вже зазначалося, можна отримати допомогу при народженні дитини, не виходячи з дому. Або подати заяву до ЗАГСу.
Популярні також послуги і в сфері земельних відносин. Наприклад, витримки про земельну ділянку.
Доступна ціла низка електронних послуг: реєстрація бізнесу, нерухомості, реєстрація та ліквідація фізичної особи-підприємця (ФОП), отримання довідок та виписок з державних реєстрів, сплата судового збору та інші.
Це лише початок. Чим більше українців матимуть унікальний ідентифікатор, тим більше послуг з'явиться. Так, МОЗ уже створює електронну систему охорони здоров'я. МОЗ обіцяє українцям онлайн-запис до лікарів. У деяких містах він вже почав працювати. В майбутньому медичні картки замінять електронними, з'явиться телемедицина – дистанційне консультування в лікарнях.
У сфері освіти деякі школи вже переходять на електронні щоденники і підручники.
Планується також введення електронного лікарняного замість паперового, електронний трудовий договір, автоматизація перевірки даних виплати соціальної допомоги.
У сфері транспорту та інфраструктури планується введення електронного проїзного квитка. Потрібний закон уже ухвалений і міста зараз працюють над впровадженням е-квитка.
До слова, в Концепції до 2020 року планується також пілотний проект з проведення онлайн-виборів.
Зазначимо, поки що електронні сервіси розвиненіші в крупних містах, обласних центрах.
Зі збоями і не скрізь
Поки що в Україні залишається проблема з доступністю електронних послуг, оскільки не так багато українців мають ЕЦП. Вирішити питання міг би ID- паспорт. Зараз цифровий підпис записується на паспорт нового зразка. Але поки тільки 1,4 млн українців отримали пластикове посвідчення особи.
Зараз Держагентство працює над тим, щоб спростити доступ. Наприклад, в Україні планується запуск MobileID – sim-карт, на які записуватиметься електронний підпис. Також агентство працює над тим, щоб запустити електронну взаємодію реєстрів. Тоді не потрібно буде подавати щоразу одну й ту ж інформацію до різних структур, каже Олег Левченко, радник голови Агентства з питань електронного урядування.
Поки сервіс електронних послуг не ідеальний, визнає радник голови Агентства. У деяких містах чиновники відмовляються приймати електронні звернення і вимагають довідки або написану від руки заяву. У таких випадках потрібно звертатися до Агентства, радить Олег Левченко. Тільки так можна налагодити надання електронних послуг по всій країні.
Безпека електронних даних під питанням
Разом з розвитком електронних реєстрів і послуг зростатиме і питання безпеки даних. Влітку минулого року від хакерської атаки постраждали держкомпанії і міністерства.
З ініціативи Держагентства USAID та UKAID 2017-го провели дослідження 23 найпопулярніших електронних держреєстрів.
Абсолютна більшість реєстрів – 78,26% – держоргани зберігають на локальних data-центрах або серверах. Велика частина дата-центрів використовують застаріле обладнання і потребують модернізації, роблять висновок автори дослідження. Стосовно безпеки, то тільки у 60% держреєстрів є атестовані комплексні системи захисту інформації.
При цьому персональні дані в Україні вже давно відкрито поширюються як товар, зазначає Олександр Смичніков, провідний консультант 10Guards.
З розвитком електронних послуг просто збільшується набір відомостей про конкретного громадянина в таких "чорних" базах. Законодавство в цій сфері вимагає доопрацювань, причому як з точки зору визначень і термінології, так і покарання за подібного роду правопорушення. Працювати потрібно, насамперед, над захистом загальнонаціональних баз даних, в тому числі і в сфері охорони здоров'я, вважає експерт.
"Ми досі, залишаємося країною, де бази фіскальної служби, старі бази ДАІ або бази комунальних служб можна купити мало не на ринку "з рук". Так, зрушення в кращу сторону є, але інструменти контролю безпеки в таких установах далекі від надійності. Причому, загроза тут рівносильна як з боку хакерів, так і, на жаль, співробітників таких служб, які, в гонитві за наживою, самі "зливають" величезні масиви даних. Повірте, що всі ці СМС з пропозиціями від служб таксі і дзвінки з метою запропонувати товари або послуги з незнайомих номерів – результат компрометації не тільки комерційних, а й державних баз з персональними даними громадян", – коментує Олександр Смичков.
Джерело – Вгору
