Серед конкретних і відчутних для українських громадян досягнень європейської інтеграції традиційно називається запровадження безвізового режиму. Наступним позитивним моментом для України, українського бізнесу і пересічних українців має стати подальша лібералізація торгівлі з західними партнерами.
Про проблеми і можливості виходу українських підприємців на ринок Європейського Союзу, допомогу держави і роль дипломатів у цьому процесі в ексклюзивному інтерв'ю кореспонденту Укрінформу в Брюсселі розповів Надзвичайний і повноважний посол, Представник України при ЄС Микола Точицький.
- Пане Посол, пропоную поговорити про розвиток економіки України у процесі імплементації євроінтеграційного курсу держави. Поглиблена та всеохопна зона вільної торгівлі з Євросоюзом, як частина Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, почала повноцінно діяти з 1 січня 2016 року. Які результати лібералізації зовнішньої торгівлі між сторонами можна відзначити після двох років дії ЗВТ?
- Безперечно, статистика торгівлі з ЄС зазнала відчутних позитивних змін. Так, в 2017 році експорт до країн Євросоюзу зріс на 30%, а частка Євросоюзу в структурі зовнішньої торгівлі України вже становить майже 43%. При цьому в 2013 році цей показник дорівнював трохи більше 20%.
Кількість українських компаній, які здійснюють експорт товарів до держав-членів Євросоюзу, постійно зростає. За даними Міністерства економічного розвитку і торгівлі, минулого року експорт до ЄС здійснили понад 14 тис. компаній, що на 734 компанії більше, ніж у 2016 році.
Однак повинен відзначити, що, на жаль, частка малих і середніх підприємств у цьому переліку залишається недостатньою. Дуже часто представники наших малих і середніх підприємств не знають, де можна знайти необхідну базову інформацію щодо виходу товарів на ринок Євросоюзу, а також про існування програми ЄС, завдяки якій можна шукати іноземних партнерів для встановлення співробітництва.
- Як уряд України, українські дипломати можуть і повинні сприяти малому й середньому бізнесу у вирішенні цієї проблеми?
- За останні роки було зроблено дуже багато. Наприклад, при Мінекономрозвитку України започатковано роботу Офісу з просування експорту (Export Promotion Office), який посилено працює над інформуванням українських компаній про можливості на ринках інших країн і допомагає українцям ними скористатися.
Профільне міністерство за сприяння МЗС та наших посольств за кордоном запровадили такий інструмент просування експорту, як торговельні місії українських експортерів до країн, чиї ринки є цікавими для українських виробників.
У травні 2017 року Урядом України було схвалено Стратегію розвитку малого та середнього бізнесу в Україні до 2020 року. Метою Стратегії є сприяння розвитку підприємництва в Україні, створення сприятливих умов для відкриття, ведення та зростання малого і середнього підприємництва, в тому числі шляхом сприяння експорту.
Дуже важливо також відзначити, що в грудні 2017 року Уряд затвердив Експортну стратегію України, що була розроблена Мінекономрозвитку за участі бізнесу та експертного середовища. Ця Стратегія є Дорожньою картою стратегічного розвитку торгівлі на період 2017-2021 років. У документі узагальнюється спільна позиція Уряду та бізнесу в контексті визначених орієнтирів для розвитку торговельних відносин України, виявлення та подолання перешкод, а також використання всіх наявних можливостей з метою просування експорту української продукції на ринки інших країн з особливим акцентом на наукомістку інноваційну продукцію.
Окремо слід зазначити, що в березні 2017 року Україна набула статусу держави-учасниці програми ЄС «Конкурентоспроможність підприємств малого та середнього бізнесу (COSME) (2014-2020)». Приєднання до програми COSME відкрило Україні доступ до різноманітних проектів і підпрограм, які передбачають участь у конкурсах щодо отримання грантів і фінансування проектів розвитку малого і середнього підприємництва. Ще раніше, у 2015 році, Україна стала асоційованим членом Рамкової програми ЄС із досліджень та інновацій «Горизонт 2020». Це відкрило для українських організацій-учасниць можливості не лише подавати заявки для участі в проектах, а й впливати на формування змісту Програми та ефективно залучатися до європейського науково-дослідного простору.
- А які завдання у просуванні українського експорту на європейські ринки покладені на Представництво України при ЄС?
- Що стосується нашої роботи, при Представництві України при ЄС, яке я очолюю, створено так званий Центр підтримки експортерів, в якому працюють дипломати торговельно-економічного відділу. Діяльність Центру зорієнтована саме на допомогу нашому малому і середньому бізнесу, а саме отримання базової інформації в контексті виходу на ринок ЄС.
Ці послуги (інформація про них доступна всім бажаючим: окремий розділ на веб-сайті Представництва – ред.) надаються нашими дипломатами абсолютно безкоштовно.
- Про що найбільше запитують українські підприємці, які хочуть скористатися послугами Центру підтримки експортерів?
- Переважно йдеться про обсяг ввізного мита при імпорті відповідного виду товарів; нормативно-правові акти Євросоюзу, що регламентують сферу обігу певного товару на внутрішньому ринку ЄС (включаючи технічні регламенти та гармонізовані стандарти); здійснення аналізу вже наявних обсягів торгівлі певним товаром між Україною та ЄС; інформація щодо тематичних виставкових заходів, які проводяться в ЄС.
- Що потрібно зробити українським експортерам для отримання інформації від Центру?
- Для цього українським компаніям-заявникам необхідно надіслати імейл з відповідними запитаннями на електронну адресу [email protected], в якому обов'язково викласти такі дані: назва та адреса підприємства, код ЄДРПОУ, веб-сайт; загальна інформація про підприємство (у тому числі англійською мовою); вид продукції, яку планується експортувати (також англійською мовою), її код УКТЗЕД (8 цифр); відповідність продукції гармонізованим стандартам ЄС; наявні сертифікати відповідності (EN, ISO, ДСТУ); контактна особа на підприємстві.
- Чи існує також можливість отримання допомоги від українських дипломатів при ЄС у пошуку іноземних ділових партнерів?
- Така можливість є. Якщо українська компанія готова до встановлення співробітництва з іноземними компаніями і якщо вона має сформований комерційний запит чи комерційну пропозицію, ми можемо сприяти поширенню його/її серед міжнародного бізнес-середовища завдяки проекту «Європейська мережа підприємств» (Enterprise Europe Network, або EEN), який є одним із проектів у рамках програми ЄС «Конкурентоспроможність підприємств малого і середнього бізнесу (COSME)».
У рамках цієї EEN функціонує постійно діюча платформа бізнес-запитів та бізнес-пропозицій компаній із понад 60 країн, які шукають партнерів для міжнародного співробітництва.
Як перший крок, будь-яке українське мале або середнє підприємство може зареєструватися на платформі EEN (за посиланням – ред.). Реєстрація є безкоштовною, як і всі наші послуги. Після цього представники українського бізнесу можуть ознайомитися з опублікованими на платформі EEN профілями, тобто бізнес-запитами/бізнес-пропозиціями іноземних компаній, у відповідних сферах та відстежувати їх. Можливо, хтось із потенційних бізнес-партнерів, що розмістив свій профіль, пропонує співробітництво, яке шукають представники українських компаній. Для знаходження таких профілів необхідно скористатися пошуком за допомогою підбору ключових слів (за посиланням – ред.).
Слід наголосити, що контактні дані всіх профілів (бізнес-запитів та бізнес-пропозицій) на платформі EEN є прихованими: контактні дані компанії, опис якої наведено в певному профілі, можна отримати лише у разі подання заявки на їх отримання та подальшої згоди цієї компанії на надання своїх контактних даних.
- На перший погляд, все нібито складно і забюрократизовано...
- Поясню механізм детальніше. Якщо українське підприємство знайде профіль (бізнес-запит/бізнес-пропозицію) іноземної компанії, який його зацікавить, йому буде потрібно, коротко зазначивши інформацію про себе і причину виявленого інтересу, надіслати запит (Make an Expression of Interest (EOI)) про отримання контактних даних відповідної іноземної компанії. Якщо, у свою чергу, ця компанія виявить інтерес до запиту нашого підприємства, вона надасть свої контактні дані або сама зв'яжеться з ним. Це стане першим контактом, після чого компанії матимуть змогу започаткувати співробітництво.
- Чи існує для українських малих і середніх підприємств можливість створити власний профіль і подати свої бізнес-запити чи бізнес-пропозицію на платформі EEN?
- Так, якщо підприємство бажає створити власний профіль на платформі EEN, йому необхідно звернутися безпосередньо до нашого Центру підтримки експортерів. Всі ці послуги є безкоштовними для всіх українських компаній-заявників. Сподіваємося, що Центр зможе зробити свій внесок у створення нових робочих місць та підвищення рівня життя й добробуту українців.
Джерело – Вгору
