13 лютого 1883 року у Венеції помер німецький композитор 69-річний Ріхард Вільгельм Вагнер. Перед смертю він встиг крикнути "Жінку і лікаря!"
13 лютого 1883 року у Венеції помер німецький композитор 69-річний Ріхард Вільгельм Вагнер. Перед смертю він встиг крикнути "Жінку і лікаря!"
Вагнер приїхав до Венеції у вересні 1882 року. Зупинився в Палаццо Вендрамін-Калерджі. Тут він орендував п'ятнадцять приміщень на першому поверсі. 12 лютого 1883 року перебував у радісному настрої, приймав гостей. Увечері, коли всі збиралися спати, він попросив їх трохи затриматися. Сівши за рояль, він зіграв фінал "Золото Рейну".
Наступного дня він відчув себе погано. Незважаючи на болі в серці, поснідав. Вагнер попрямував до свого кабінету працювати над статтею "Про жіноче начало в людині". Раптовий біль у серці змусив його перервати роботу. Останнім написаним в статті стало: "Любов - трагізм", йдеться у публікації на "Живому журналі".
Відчувши себе погано, Вагнер подзвонив у дзвоник, встигнувши крикнути: "Дружину і лікаря!". Вбігши в кабінет, рідні стали знімати з нього одяг. У цей момент з жилета випав золотий годинник, подарований йому дружиною. Вагнер встиг лише кинути на них розгублений погляд і згасаючим голосом вимовити: "Мій годинник". Він спробував зробити вдих, але в цю саму мить його серце зупинилося.
Тіло Вагнера було перевезене в Байройт, невелике містечко у Верхній Франконії, де була вілла композитора Ванфрід і побудований ним величезний театр. Вагнера поховали в саду його вілли, в місці, яке він сам заздалегідь вибрав. Труну з його тілом опускали в землю під звуки траурного маршу з "Загибелі богів". Присутній на похоронах оперний співак Анджело Нойман, записав: "Мені здавалося, ніби Бог покинув нас".
У Вагнера було три дружини. Остання, Козима Вагнер, впорядкувала його музичну спадщину. Вона організувала великий фестиваль у місті Байройті в Баварії, який проходить щорічно.
2 січня 1843 року в Дрезденській придворній опері відбулася перша постановка опери Ріхарда Вагнера "Летючий голландець" під керівництвом композитора. Існувало безліч варіантів легенди про Летючого Голландця, одна з них - на історичному факті. Один вбивця взяв на борт свого корабля вантаж золота, під час плавання здійнялася буря і всі порти виявилися закритими для корабля. Цей переказ, а також віра моряків, що зустріч з кораблем "Летючий голландець" приносить невдачу з часом обросли барвистими подробицями. Подейкували, що раз на сім років капітан може причалити до берега і залишитися там, допоки не знайде жінку, яка буде віддана йому до самої смерті.
Вагнер продав у 1840 році цей твір директорові Паризької опери, і наступного року відбулася прем'єра.
Джерело – Вгору
