Ця новина приголомшила багатьох. Марина Порошенко, кардіолог за освітою, очолила Український культурний фонд.
Тож відтепер розпоряджатиметься мільйонами бюджетних коштів, куруючи сферою, у якій немає жодної практики. Крім того, перша леді України одержала доступ до потужного адмінресурсу, який може допомогти її чоловікові на наступних виборах Президента.
Отож що таке Український культурний фонд?
Це установа, на створення якої тисячі українців чекали з початку здобуття незалежності. Саме цей фонд визначатиме, які мистецькі та культурні проекти підтримувати коштами, а які — ні. Фінансуватиметься фонд із державного бюджету.
“Цьогоріч для його роботи виділять 240 мільйонів гривень”, — сказав міністр культури Євген Нищук. Крім того, фонд має право залучати кошти з інших джерел. Чому його очолила саме Марина Порошенко? Невже в Україні бракує фахівців у сфері культури? Чим вона змогла переконати Наглядову раду в доцільності свого призначення?
У громадських колах виникло чимало гострих запитань. А що відповідь на них ні перша леді, ні міністр культури Нищук давати не поспішали, країною прокотилася хвиля обурення.
“Це не просто дивне рішення, його взагалі неможливо логічно пояснити, — розводить руками Левко Лук’яненко, український дисидент, Герой України. — Мене обурює те, що на таку посаду призначають людину, яка у сфері культури себе ніяк не зарекомендувала. Думаю, українське мистецтво має достатньо висококваліфікованих людей, у яких є і талант, і чудові організаторські здібності, щоби очолити Український культурний фонд”.
Чимало діячів культури, до яких ми телефонували із проханням прокоментувати цю ситуацію, казали: “Це призначення — справжнє безглуздя. Але, будь ласка, не друкуйте цього коментаря. Бо завтра моя установа залишиться без фінансування”.
“Є питання до прозорості процедури призначення Марини Порошенко головою Українського культурного фонду. Не згадую вже про морально-етичний бік призначення дружини Президента в державну структуру, що є неприйнятним у цивілізованих країнах”, — зазначає політичний оглядач Олексій Мінаков.
А як же шукали людину, що розпоряджатиметься цими сотнями мільйонів бюджетних коштів? Чи був оголошений якийсь конкурс на посаду очільника Фонду? Як виявляється, ні.
Документ, який ми витребували у Міністерства культури, дає підстави твердити, що це призначення відбулося із порушенням. Суперечить воно і самому Закону “Про Український культурний фонд”.
“Голову Фонду призначає Мінкульт із числа кандидатур, визначених наглядовою радою”, — йдеться у Законі “Про Український культурний фонд”. За словами міністра культури, усі представники наглядової ради на першому ж засіданні, 15 січня, одноголосно висловилися за Марину Порошенко. Тож її і призначили керівником Фонду. “З великою приємністю”, — зазначив міністр. Які саме аргументи висловили члени наглядової ради Українського культурного фонду за призначення Марини Порошенко? Чи були інші кандидати на цю посаду?
Відповіді на ці питання ми спробували знайти одразу після призначення. Та протоколу засідання наглядової ради, на якому відбувалося голосування, чомусь знайти на сайті Мінкультури не змогли. Чому? Телефонуємо у Міністерство. Можливо, погано шукаємо?
“Ні. На сайті цього протоколу справді немає, — підтверджують у відділі візуального мистецтва, що працює у Фонді. — А де обумовлено, що ми маємо друкувати протокол цього голосування на сайті? Міністр сказав, що це було одноголосно. Хіба вам цього недостатньо?”
Зрештою, на офіційний запит від газети “Експрес” Міністерство культури надсилає нам копію цього протоколу. Зміст вражає. Так, за кандидатуру пані Порошенко справді проголосували одноголосно. Проте інших кандидатур ніхто НЕ РОЗГЛЯДАВ! Їх просто не було.
“Інших кандидатур дійсно не було, — підтверджує один із членів наглядової ради Фонду, директор академічної майстерні театрального мистецтва “Сузір’я” Олексій Кужельний. — Марину Порошенко представив Євген Нищук. Нам запропонували проголосувати за те, чи будемо ми з нею працювати в одній команді. Ми погодилися. У нас була лише одна зустріч із Мариною Порошенко, власне, коли її представляли нам. Вона взяла участь у дискусії за кожним із питань. І на все у неї була особиста думка. Думаю, так само буде й тоді, коли ми будемо затверджувати проекти. У всякому разі, нас запевнили, що все буде чесно — шляхом спільних обговорень та голосувань. Як насправді — покаже час”.
А тепер увага! Чим же аргументували необхідність призначення головою Українського культурного фонду дружини Президента? “Сьогодні це єдина кандидатура, яка може очолити Фонд і привернути увагу суспільства до підтримки культури”, — читаємо такий аргумент в протоколі засідання наглядової ради Фонду. Ви серйозно? Єдина? Невже в усій великій Україні немає більш фахового знавця культури, аніж дружина Президента?
У Законі “Про Український культурний фонд” написано: “Головою Фонду призначається особа, яка є фахівцем у сфері культури, має бездоганну ділову репутацію, високий суспільний авторитет, вільно володіє державною мовою”. Чи є таким фахівцем пані Марина, що першого лютого відзначає 56-річчя? За освітою вона лікар-кардіолог, кандидат медичних наук. Голова ради Благодійного фонду Петра Порошенка. Улюблені заняття першої леді — шиття, в’язання та кулінарія. Донедавна вела спортивну рубрику на одному з телеканалів. Чи можна щось із цього вважати доказом “фаховості” у сфері культури? І чи не є це відвертим порушенням Закону “Про Український культурний фонд”, підписаний чоловіком пані Порошенко?
“Не маю питань щодо ділової репутації та суспільного авторитету Марини Порошенко. Проте чи є вона “фахівцем у сфері культури”? — обурюється політичний оглядач Олексій Мінаков. — Якщо так, то скільки років вона пропрацювала в цій сфері? На яких посадах? У яких установах?”.
Крім того, Фонд фактично є підрозділом Міністерства культури, тобто залежною від політичної кон’юнктури установою, зазначає оглядач. “Тому зрозуміло, що ця бюрократична організація буде виділяти кошти передусім “своїм”, — розмірковує Олексій Мінаков.
“Та навіть за часів Кучми такого не було! Це непрозоро, нечесно! — обурюється медіа-юрист, фахівець із захисту авторського права Клим Братківський. — Однозначно, на таку посаду мав бути конкурс. А в цій ситуації — Петро Олексійович вирішив, Міністр його цілком підтримав і ось будь ласка — дружині Президента дарують посаду. Дарують. Інакше це не назвеш. А завтра що? Президент призначить свого сина чи доньок на якусь посаду? Мав бути відкритий і прозорий конкурс. Крапка. Інакше — це кумівство. Тим паче, що Марина й культура — це далекі поняття. Особисто я не чув про її авторитет у цій сфері”.
Однак дехто, попри скепсис, висловлює і скромні надії. “На жаль, Петро Порошенко ставиться до власної приватної колекції французьких імпресіоністів краще, ніж до культури України загалом, — зітхає Сергій Архипчук, заслужений діяч мистецтв України. — Звичайно, що це призначення — політичне рішення. Президент поводиться не як батько нації. А ось буде Марина Порошенко для культури мачухою чи матір’ю — побачимо вже згодом. На мій погляд, це залежатиме від її намірів, амбіцій. Якщо фахівці не просто “заглядатимуть до рота”, а будуть пропонувати свої ідеї розвитку, нові проекти тощо, активно працюватимуть, то побачимо результат. Зможемо проаналізувати це призначення за фактом реальних дій”.
Ми ж наразі можемо констатувати: виборча кампанія-2019 неофіційно стартувала. І бачимо, що нинішній гарант Конституції готується до неї ще потужніше, ніж його попередники.
Джерело – Вгору
