Протягом лютого студенти Херсонського національного технічного університету (ХНТУ) пройдуть практику у Виноградівській та Музиківській об’єднаних територіальних громадах (ОТГ).
Це, як повідомили у Херсонському Центрі розвитку місцевого самоврядування, стане першим кроком до інтенсивної співпраці між університетами та громадами області.
Започаткувати таку спільну ініціативу стало можливим завдяки співпраці органів влади об’єднаних громад Херсонщини, кафедри економічної кібернетики та управління проектами ХНТУ та Херсонського Центру розвитку місцевого самоврядування за підтримки Програми U-LEAD з Європою та Мінрегіонрозвитку України.
У Виноградівській ОТГ, розташованій у Олешківському районі, проходитимуть практику студентки Анастасія Строгіна та Олена Федоренко. Вони будуть брати участь у розробці стратегії розвитку Виноградівської ОТГ та підготовці проектів з активізації розвитку громадянського суспільства.
Голова ОТГ Сергій Шматенко каже, що у разі успішного проходження практики готовий працевлаштувати студенток, бо у новостворених владних структурах — кадровий голод.
Аналогічне стажування також організовано у Музиківській ОТГ (Білозерський район), куди направлено студента Олександра Тільненка.
Завідувач кафедри економічної кібернетики та управління проектами ХНТУ Галина Райко розповіла:
«Наші студенти мають проходити реальну практику на виконанні проектів у громадах, збільшувати свою спроможність не теоретично, а практично надавати допомогу органам місцевого самоврядування. Я сподіваюся, що це не просто стане гарною традицією, а поставить Україну на один рівень з європейськими державами, де вже давно запроваджена така практика».
Директор Херсонського Центру розвитку місцевого самоврядування Оксана Сілюкова вважає, що таке стажування допоможе ОТГ, які створюються на Херсонщині, вирішити одну з найсерйозніших їх проблем: зараз чимало проектів розвитку громад розробляють люди, фаховий рівень яких бажає залишати кращого.
«Необхідно і надалі розвивати практику стажування студентів у громадах, – каже Оксана Сілюкова. – Це дасть змогу підвищити кадровий потенціал громад та збільшить кількість і якість підготовлених проектів. Сьогодні переважна більшість проектів розробляється людьми, які не мають спеціалізації з розробки або управління проектами. Поряд з цим маємо людей, які 4-5 років свого життя присвятили саме цьому питанню. То чому б не використати такий потенціал?».
Джерело – Вгору