У минулому році Україна істотно збільшила імпорт продтоварів. За митної статистикою ДФС, імпорт сирів в кількісному вираженні виріс на 42% і країна стала чистим імпортером по цьому продукту. Та ж картина спостерігається по кондитерським виробам, рибі, бананам, і каві.
Наприклад, кондитерської продукції завезли на 36% більше, ніж в 2016-м, імпорт бананів виріс на чверть. Причому, якщо раніше українцям завозили дешеві сорти, то тепер їм все частіше постачають дорогі продукти.
Найкраще це видно на прикладі риби. За словами гендиректора Асоціації «Українських імпортерів риби і морепродуктів» Дмитра Загуменного, 90% риби завозиться в замороженому вигляді. Її завезення вирісло на 8,2%, а загальна вартість цієї продукції - всього на 5,6%. Зате живої риби, яка в основному поставляється в категорії дорогої продукції, імпортували на 21% більше і на 33% більше в грошах.
Більше купують
Експерти схильні пояснювати це поліпшенням споживчих настроїв, збільшенням доходів окремих категорій громадян і звичайно ж, новорічними святами, які традиційно збільшують продажі дорогої продукції.
«Зростання імпорту - це всього лише відновлення ринком втрачених позицій. І той факт, що споживання риби в Україні зростає при скороченні числа самих споживачів (в тому числі за рахунок тих, хто виїхав на заробітки) само по собі говорить про позитивну тенденцію. Те, що ми не падаємо, це вже добре », - розповів Дмитро Загуменний.
За його словами, в Україні найбільшим попитом користується оселедець з Норвегії та Ісландії. У минулому році саме ці країни збільшили вилов, що знизило ціни на оселедець і збільшення її імпорту.
«За нашими даними за 11 місяців зростання споживання риби в Україні становив до 5%. Можливо, передсвяткові продажу також позначилися на зростанні імпорту », - говорить експерт.
Індекс споживчих настроїв (ІСН), який дослідницька компанія GfK Ukraine вимірює з 2000 року, також вказує на пожвавлення купівельної активності.
У жовтні 2017 року ІСН він досяг найвищого показника за минулі три роки. Нагадаємо, гірші споживчі настрої відзначалися в лютому 2014 го на тлі обвальної девальвації гривні.
У GfK Ukraine зміни в споживчих настроях пов'язують із зростанням пенсій в жовтні 2017 року і підвищенням інших соцвиплат, а також збільшенням мінімальної зарплати.
Як пояснив економічний експерт Віктор Скаршевський, зростання імпорту обумовлене в тому числі подальшим розшаруванням населення за рівнями доходу. Наприклад, працівники держапарату в рамках проведених реформ стали отримувати дуже великі гроші, в десятки тисяч гривень. Тільки на секретаріат Кабміну бюджетні витрати на 2018 рік збільшено до 1,5 млрд грн.
Підвищення соцвиплат також грає свою роль не тільки в зростанні цін, а й в стимулюванні споживання. Тому з ростом доходів населення зростає і імпорт.
«Однак у перспективі зростання дефіциту зовнішньої торгівлі буде накопичуватися і закінчиться девальвацією, тобто повториться ситуація 2014-2015 років», - вважає Скаршевський.
Стимулюють інфляцію
З 2017 року мінімальна зарплата, після «відв'язування» її від прожиткового мінімуму, стала виключно фіскальним показником. Тобто, мінімальною сумою, з якої стягуються податки на оплату праці, збільшення якої буде підстьобувати і зростання цін в країні. Оскільки зростання доходів населення не підкріплене реальним зростанням економіки. Так вважає експерт Фонду суспільної безпеки Юрій Гаврилечко.
За словами Віктора Скаршевського, в 2017 році намітилися дві головні тенденції: уповільнення темпів економічного зростання (до менш ніж 2% в 2017 році проти 2,3% в 2016-м) і прискорення інфляції до 13,7% в порівнянні з 12,4 % в 2016 році.
Як зазначає експерт, на зростання цін в Україні вплинуло збільшення мінімальної зарплати та інших соцстандартів, які не були підкріплені реальним економічним зростанням. А також скасування держрегулювання цін на соціально значущі продукти.
Щоб не дуже лякати покупців новими цінниками, виробники і далі будуть намагатися знижувати вагу і об'єм звичних упаковок, що не відразу впадає в очі. Але оскільки за кордоном виробники продуктів харчування дотуються, а в Україні роздрібні ціни вже вище, ніж в сусідніх країнах, їх товари виграють конкуренцію, поступово витісняючи наш товар на полицях. Тобто, імпортувати продукцію буде вигідніше ніж виробляти її тут.
«Наприклад, обсяги виробництва м'ясо-молочної продукції в Україні скоротилися, а експорт їх істотно виріс, в середньому на 30-40%. Що привело до підняття цін на ці види продукції і зробило більш вигідним імпорт», - зазначив Скаршевський.
За словами Юрія Гаврилечко, в бюджеті на 2018 рік закладено негативне значення платіжного балансу в розмірі $ 10 млрд, що на $ 3 млрд більше, ніж в 2017-му. А значить імпорт, в тому числі продуктів харчування більш конкурентних за ціною в порівнянні з українськими, буде рости і далі.
Як прогнозує гендиректор Української асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко, до середини 2018 року через 20 тисяч товарних позицій в звичайному супермаркеті приблизно половина буде коштувати дорожче, ніж в сусідній Польщі приблизно на 5-12%.
Втім, за прогнозами експерта, в поточному році не варто очікувати зростання цін на 67% на сало або 73% на буряк, як це було в 2017-му. Ціни практично на всі види продуктів будуть збільшуватися приблизно на рівень інфляції. Віктор Скаршевський прогнозує цей показник на рівні облікової ставки НБУ, тобто в 14-15%.
Зараз, за словами Олексія Дорошенко, на магазинних полицях частка вітчизняних продуктів харчування становить близько 90%, але вже в цьому році вона може скоротитися на 5% за рахунок витіснення імпортом.
Зате висока інфляція допомагає виконувати бюджетні показники. За словами Віктора Скаршевського, за останні 4 роки економіка скоротилася на 12,5%, а доходи бюджету зросли в 2,5 рази.
«Девальвація нацвалюти в минулому році склала 4,5%, а в 2018 році прогнозується на рівні 10%. Може бути і більше, якщо міжнародна кон'юнктура на товари нашого експорту виявиться гірше, а урожай менше. За рахунок чого надходження валюти в країну знизяться», - зазначив Юрій Гаврилечко.
Джерело – Вгору
