У жовтні 2017 року до Чугуївського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правовою допомоги звернувся Ігор* – військовослужбовець, який зареєстрований та проживав до 2014 року у Луганську. Його ситуація вимагала захисту та відстоювання певної правової позиції щодо статусу вимушеного переселенця.
На момент початку російської військової агресії та оголошення антитерористичної операції на території Луганської та Донецької областей він проходив службу у 92-й окремій механізованій бригаді Збройних сил України, що розташована у м. Чугуєві.
Тепер Ігор не може повернутися за місцем мешкання, оскільки Луганськ є містом, в якому тимчасово не діють органи державної влади та де-факто знаходяться окупаційні військові формування держави-агресора.
У зв’язку з цим він був вимушений звернутися до управління з питань соціального захисту населення (УПСЗН) за місцем теперішнього проживання для отримання статусу внутрішньо переміщеної особи.
Отримавши такий статус та відповідну довідку переселенця, Ігор поцікавився у посадових осіб УПСЗН щодо прав та пільг, встановлених для вимушених переселенців, однак йому усно повідомили, що в разі його «великої активності» в цьому питанні, його взагалі позбавлять статусу ВПО.
Після чого посадові особи з УПСЗН від слів перешли до дій: стали вимагати повернути довідку ВПО, аргументуючи це тим, що на момент початку бойових дій на сході нашої держави він проходив військову службу у м. Чугуєві Харківської області, в зв’язку з чим не є внутрішньо переміщеною особою.
З цим неможливо погодитися, оскільки Ігор зареєстрований у Луганську, власного жита на підконтрольній Україні території у нього немає. Побоюючись за своє життя та здоров’я, він не має можливості повернутися до місця проживання. Таким чином Ігор де-факто є внутрішньо переміщеною особою.
Саме таку правову позицію захистили та відстояли юристи Чугуївського місцевого центру з надання вторинної безоплатної правової допомоги.
*Ім’я змінено з етичних міркувань.
Джерело – Вгору