В Херсоні презентували аналітичний звіт «Аудит реформ: громадський аналіз змін у регіонах після візової лібералізації».
Величезну роботу зробили дві громадські організації «Європа без бар’єрів» (Київ) та Центр «Успішна жінка» (Херсон), які проаналізували ситуацію з отриманням біометричних паспортів та трудовою міграцією у Херсонській області. Захід пройшов у форматі круглого столу, на якому представники державних установ, місцевого самоврядування, громадськості та журналісти обговорювали рекомендації, які автори звіту запропонували виконавчій владі. Цифри, які вони озвучили широкому загалу, дають досить цікаву, але невеселу картинку.
Як отримати біометричний паспорт
Усі 22 відділення ДМС в Херсонській області видають закордонні біометричні паспорти та приймають документи у громадян незалежно від місця реєстрації п’ять днів на тиждень. Електронна черга запроваджена у трьох відділеннях Херсона – Дніпровському, Суворовському та Корабельному. Найближчим часом електронна черга буде введена у дію в усіх відділеннях області. Але запис в електронну чергу працює нестабільно. Видає біометричні паспорти також «Паспортний сервіс». Незважаючи на те, що працює стільки установ, черги до відділень просто величезні.
Прилад для обробки ID карток.
На жаль, Центри з надання адміністративних послуг, які функціонують у Херсоні, Новій Каховці та районних центрах області, не надають послугу з оформлення закордонних біометричних паспортів. Цю ситуацію пояснюють тим, що не можуть профінансувати придбання відповідного обладнання. Головна проблема з видачею закордонних біометричних паспортів в Херсонській області - це перевантаження відділень УДМС, великі черги та низька пропускна здатність цих установ. Проблеми підсилює нестабільність роботи послуги електронної черги. У ході дискусії представники відповідних служб заявили, що найближчим часом проблема не вирішиться. Збільшити штати, чи закупити необхідне обладнання, щоб зменшити черги, не можуть, бо немає коштів.
Хто їде за кордон
Результати дослідження показали, що 14% населення Херсонської області планують знайти роботу за кордоном, тобто, це потенційні трудові мігранти. 11% населення Херсонської області - колишні трудові мігранти, а 4% мали досвід роботи закордоном та планують знову там працювати. Серед потенційних мігрантів переважну більшість становлять люди віком 30-59 років (68%). Потенційні мігранти є менш освічені, лише 26% мають вищу освіту. Однак, більшість із них мають професійно-технічну або середню спеціальну освіту. 41% мешканців Херсонської області мають родичів, що працюють, або працювали закордоном. Люди, які мають намір знайти роботу за кордоном, значно частіше готові до прийняття ризикованих пропозицій. Ключовий чинник небезпеки стати жертвою торгівлі людьми - ризикована пропозиція закордонних заробітків без офіційного оформлення – не зменшує готовність потенційних мігрантів працювати на таких умовах (44% відповіли, що погодилися б на це). Але якщо таку ситуацію можна пояснити не усвідомленням ризику (з огляду на те, що ця практика поширена в межах самої України), то значно більшою загрозою є свідома готовність 23% потенційних мігрантів працювати на нелегальному виробництві, а 22% готові працювати в замкнених приміщеннях. “Залізобетонний” аргумент – зарплатня від 600 доларів – виявився переконливішим від усіх інших.
Джерело – Вгору
