Верховна Рада проголосувала у другому читанні закон про медичну реформу "Про державні фінансові гарантії надання медичних послуг та лікарських засобів" (№6327), ініційований Міністерством охорони здоров'я.
За відповідне рішення проголосувало 240 депутатів. Також врахували дві картки Ірини Геращенко та Ірини Сисоєнко, які не спрацювали, повідомляє Українська правда. Життя.
Перед самим голосуванням сесійна зала фактично повернула закон до того вигляду, в якому його пропонував ухвалити комітет. За три дні розгляду поправок із закону було вилучено багато норм, на яких наполягав уряд і комітет. Тому Рада пакетом всі ці норми проголосувала перед ухваленням закону.
У першому читанні цей документ було прийнято 8 червня.
До другого читання проект суттєво переробляли.
В.о. міністра охорони здоров'я Уляна Супрун навіть заявила, що після опрацювання близько 900 правок від 76 народних депутатів закон зазнав суттєвих змін та закликала "не імітувати реформи".
"Більшість з цих правок нівелюють саму суть медичної реформи, запропонованої МОЗ та урядом України. Фактично, замість реформи всієї медичної галузі, після внесених майже 400 правок до законопроектів, ми можемо говорити про реформу не всієї галузі, а лише первинної ланки медицини", – зазначала в.о. міністра 12 липня.
У сесійній залі Верховної Ради 893 правок розглядали три дні – 17, 18 та 19-го жовтня – більшість з поправок (як тих, що були враховані комітетом, так і тих, на яких наполягали депутати) були провалені.
Лікар, народний депутат та голова комітету Верховної Ради з питань охорони здоров'я Ольга Богомолець заявила, що законопроект 6327 – антинародний, бо ним вводиться співоплата за медичні послуги.
За її словами, цей закон зробить для соціальнонезахищених громадян медичну допомогу недоступною. Лише медичне страхування допоможе (відповідний законопроект зареєстрований Богомолець, – УП)".
Зрештою, після завершення обговорення, Ірина Сисоєнко зачитала номери всіх правок, які були враховані комітетом, та спікер Верховної Ради Андрій Парубій поставив їх пакетом на голосування. "За" ці правки проголосували 229 депутатів.
Наводимо три великі зміни, що були внесені поправками та значно впливають на суть реформи.
Перша така зміна - вилучення положення про запровадження міжнародних настанов шляхом визнання їх джерел.
Натомість пропонувалися різні варіанти адаптації їх національними структурами (Академія наук, профільні асоціації).
Як пояснює Уляни Супрун, відмова від визнання міжнародних медичних настанов (протоколів) означає, що українців і далі лікуватимуть не за міжнародними стандартами, а так, як хочуть, продовжать нав’язувати застаріле лікування та ліки, замість нових підходів та практик, які використовують в розвинутих країнах.
"Замість того, щоб прагнути до підвищення рівня медицини, ми на рівні закону залишимо лікування радянськими методиками, що неприпустимо. Коли українець в пошуках кращої медицини їде до Німеччини або Ізраїлю, його там лікують не "як українця", а як людину. Лікування онкології, чи діабету в українця, американця чи француза нічим не відрізняються", - коментує Супрун.
Друга велика правка стосувалась виключення можливості фінансування первинної ланки через механізм субвенції.
За словами Уляни Супрун, передача бюджетів на первинну допомогу через механізм субвенції місцевим органам самоврядування повністю розриває систему охорони здоров’я на дві частини. Держава отримує обов’язки лікувати складні захворювання, але повністю втрачає механізми впливу на найважливішу медичну ланку – первинну, де їх можна попереджати.
Це унеможливлює створення нової потужної служби сімейних лікарів.
"Також механізм субвенції залишає фінансування первинної ланки в руках у існуючої адміністративної вертикалі. Замість того, щоб гроші ходили за пацієнтом, вони почнуть ходити за чиновником", - говорить Супрун.
І третя велика зміна стосується поняття про співоплату за медичні послуги.
Передбачаються тільки послуги, які держава покриває на 100% (зелений список), і послуги, які пацієнт оплачує повністю (червоний список).
Як пояснює Уляна Супрун, у першій редакції законопроект передбачав модель співоплат, з виконанням всіх обмежень, встановлених Конституцією України.
За її словами, "легальні співоплати є важливим соціальним інструментом заміни хабарів в лікарнях і перебудови відносин між пацієнтом та системою. Також співоплати є інструментом впливу громадянина на своє здоров’я, стимулюючим інструментом для швидкої перебудови мережі та росту якості".
"Ми орієнтувались на разову (!) співоплату при захворюванні в розмірі 20% мінімальної зарплатні (640 грн.) в госпіталі та 1,5% мінімальної зарплатні (48 грн.) на рівні амбулаторного лікування. Скасування в законопроекті співоплат суттєво загальмує зміни в лікарнях та поставить всі комунальні та державні заклади в конкурентно невигідні умови, відносно до приватних", - наголошує Супрун.
Водночас у проекті Закону залишились важливі положення:
Оплата за послугу та договірні стосунки з медичними закладами.
Поняття гарантованого пакету – чіткого обсягу зобов’язань держави щодо медичних послуг та ліків. Змінено лише його назву на "програму державних медичних гарантій". Це робить назву більш звичною для бюджетного законодавства, але не міняє суті.
Незалежний від постачальників (лікарень, місцевої влади, МОЗ) замовник медичних послуг – Національна служба здоров’я України (цю незалежність зруйнує механізм субвенції).
Залишились усі позиції, які стосуються системи e-Health.
Джерело – Вгору
