18 жовтня спливає термін дії закону "Про особливий порядок самоврядування в Донецькій і Луганській областях". Цей закон, ухвалений в умовах гострої фази бойових дій на Донбасі, так і не запрацював повною мірою. Однак саме завершення строку його дії активізувало розмови про ухвалення законопроекту щодо реінтеграції Донбасу.
Обговорення самої стратегії повернення Донбасу тривало впродовж усього літа. Але текст законопроекту досі не оприлюднили офіційно.
Співрозмовники "Української правди" у владних кабінетах пов’язували таку втаємниченість з необхідністю узгодити стратегію реінтеграції, зокрема введення на Донбас миротворчої місії, з міжнародними партнерами. Найкращою можливістю для донесення позиції України до світу стало засідання Генеральної Асамблеї ООН в середині вересня у США, яке відвідав президент Петро Порошенко.
Протягом усього вересня глава держави проводив консультації з учасниками Нормандського формату та партнерами із США. І ось, наприкінці минулого тижня, в Адміністрації президента повідомили, що узгодження завершено, і законопроект невдовзі має з’явитись у Верховній Раді.
Згодом у президента назвали й точну дату реєстрації документа в Раді – 4 жовтня.
Стратегія без тексту
3 жовтня законопроект, який отримав офіційну назву "Про особливості державної політики щодо відновлення державного суверенітету України над тимчасово окупованою територією Донецької і Луганської областей", було представлено депутатам на неформальній зустрічі "Мінської платформи".
В очікуванні новизни до зали особливих прийомів на третьому поверсі Ради зійшлися десятки народних депутатів з різних фракцій, перший віце-спікер парламенту Ірина Геращенко, представник України в політичній підгрупі Тристоронньої контактної групи Ольга Айвазовська та заступник голови АП Костянтин Єлісєєв, який відповідає за міжнародний напрямок.
Ще до початку зустрічі віце-спікер Ради Оксана Сироїд оприлюднила у мережіначебто проект президентського закону, який і мав стати предметом обговорення. На саму зустріч Сироїд не прийшла, оскільки від початку створення "Мінської платформи" вважала, що її існування необхідно для "протягування якихось рішень".
"Невипадково представники деяких посольств учора приходили до наших депутатів і казали: "А давайте ми з вами обговоримо законопроект у межах "Мінської платформи" в парламенті". Ми кажемо: "Ми туди не ходимо". – "Ой, як не ходите? Нам сказали, що туди ходять всі депутати", – розповіла УП Сироїд.
Однак представник України в гуманітарній підгрупі Тристоронньої контактної групи Ірина Геращенко назвала оприлюднений документ "фейком". За її словами, в ініціативах президента по Донбасу будуть несподівані моменти, які підсилять дипломатичну позицію України.
Які це саме моменти – перший віце-спікер не уточнила.
Власне, підтвердити чи спростувати "фейковість" документів, які постійно виринали у ЗМІ, не вдалось і заступнику голови АП Костянтину Єлісєєву, який представляв стратегію депутатам. Він у буквальному розумінні прийшов до парламенту з порожніми руками.
Тексту закону так ніхто і не побачив, натомість заступник голови АП вирішив описати його словесно.
Побачивши напруженість в очах присутніх, Єлісєєв одразу попередив, що президент внесе законопроект до Ради в середу, 4 жовтня.
"Ми консультувалися з нашими іноземними партнерами, у тому числі з країнами-учасницями Нормандського формату та США, до проекту було внесено деякі зміни", – говорив монотонним голосом чиновник з Банкової.
На це відреагували нардепи Мустафа Найєм з фракції БПП та Олексій Рябчин з "Батьківщини", які обурювалися, що законопроект узгоджували з іноземцями, але весь цей час не показували депутатам.
"По-перше, це питання не до мене. По-друге, саме іноземні партнери вводять санкції проти Росії", – переказують слова заступника голови АП свідки діалогу.
Росія – агресор, документи "Л/ДНР" – нікчемні
Під час свого виступу Єлісєєв зупинився на основних пунктах майбутньої стратегії реінтеграції Донбасу. Власне, вони не особливо відрізняться від тих, які раніше фігурували в ЗМІ. Проте певні особливості все-таки є.
За словами заступника голови АП, ключовим у новому законопроекті буде законодавче закріплення Росії як агресора.Також з’явиться термін "російська окупаційна влада", за дії якої Україна не несе відповідальності і вважає нікчемними всі документи, ухвалені нею.
Водночас визнаються незаконними будь-які органи і посадові особи, призначені у порядку, що не передбачений Конституцією та законами України.
Важливим пунктом законопроекту має стати залучення Збройних сил, Міністерства внутрішніх справ та інших силових структур для забезпечення національної безпеки і оборони у зоні бойових дій.
Усі сили в регіоні пропонується об’єднати під керівництвом оперативного штабу, начальника якого призначатиме президент. По суті, введення цього пункту дозволить відмовитись від режиму АТО, оскільки саме на Оперативний штаб буде покладено функцію воєнної та політико-економічної влади.
Примітно, що підставою для такого рішення в законопроекті пропонується визнати статтю 51 Статуту ООН, яка підкреслює невід’ємне право будь-якого члена ООН на індивідуальну та колективну самооборону у разі здіснення на нього збройного нападу.
Миротворці – не росіяни
Ця стаття Статуту ООН передбачає, що держава, яка зазнала збройного нападу, має право на самооборону доти, доки Рада Безпеки ООН не вдасться до заходів, необхідних для підтримки міжнародного миру та безпеки.
Посилання на Статут ООН може стати підставою для започаткування миротворчої операції на Донбасі. А визнання Росії агресором дасть можливість уникнути появи в складі місії росіян.
Під час зустрічі з депутатами Єлісєєв підкреслив, що Україна не може погоджуватися на ідеї Росії. Тому як можливий варіант Петро Порошенко пропонуватиме генсеку ООН надіслати на окуповані території місію для вивчення ситуації.
"Тобто ця місія має визначити, скільки грошей треба виділити для миротворців, яке їм потрібне озброєння, яка їх кількість тощо. Далі про це доповідатимуть генсеку ООН", – пояснив УП учасник зустрічі "Мінської платформи".
Найбільшу дискусію у владних кабінетах викликала можлива поява в документі продовження на рік терміну дії особливого порядку на Донбасі, запровадженого в жовтні 2014 року на виконання Мінських угод.
На зустрічі Єлісєєв аргументовував введення такої норми необхідністю збереження міжнародних санкцій проти Росії.
"Він подав цю тему так, що якщо ми не продовжимо особливий статус, то американці і німці можуть сприйняти це як вихід України з Мінська. А отже – скасування санкцій", – говорить один з народних депутатів, який був на зустрічі.
Цей пункт став дискусійним не тільки у Раді, а й на засіданні "стратегічної дев’ятки", яке відбулося за день до появи Єлісєєва у парламенті. У понеділок вдень представники "Народного фронту" вимагали, щоб у законі про реінтеграцію Донбасу не було згадок про особливий статус.
"Навіть у нас не всі готові віддавати голос за особливий статус, тому що це репутаційні втрати. Наприклад, Парубій проти", – підкреслює впливовий депутат НФ, нагадуючи, що на спікера ВР орієнтуються п’ятеро членів фракції.
Крило президента погодилося з побажанням "фронтовиків".
Тож у вівторок закон переписували, щоб винести продовження особливого порядку в окремий законопроект.
Крім того, як розповідає один з учасників "стратегічної дев’ятки", секретар РНБО Олександр Турчинов хотів, щоб закон про реінтеграцію дозволяв вводити воєнний стан без рішення Верховної Ради. Однак юристи Адміністрації президента розкритикували цю ідею.
Співрозмовники УП пояснюють, що теоретично законопроекти по Донбасу можуть винести у сесійну залу вже в четвер, однак наразі важко спрогнозувати, чи матиме він підтримку в залі.
"Неможливо збирати голоси, коли закон ще ніхто в очі не бачив", – додає один із впливових депутатів БПП.
Однак у "стратегічній дев’ятці" по-своєму пояснюють затягування із появою законопроекту по Донбасу.
"З цим законопроектом так затягнули, щоб у депутатів не було можливості "пропетляти" і не проголосувати", – резюмував УП один з учасників зустрічі "дев’ятки".
Джерело – Вгору
