Наступного пленарного тижня парламент завершить розгляд судової реформи, сподівається депутат Олександр Черненко. Наразі Верховна Рада розглядає чотири тисячі поправок до відповідного законопроекту 6232.
Водночас громадські активісти вже розкритикували законодавчу ініціативу. Ухвалення законопроекту у його нинішній редакції обмежить гласність судових процесів і створить «вікно» для суддівських зловживань, стверджують вони.
«Ми бачили поправки, які є надуманими, а є такі, що дійсно, можливо, мають під собою підстави, але для всіх очевидно, що немає підтримки в залі для цих поправок. На жаль, у цьому випадку ми бачимо ситуацію, коли йде навмисне наполягання на голосуванні кожної із понад чотирьох тисяч поправок», – каже він. На переконання депутата, самі автори поправок знають, що вони не будуть прийняті, і свідомо затягують процес.
Незважаючи на це, за словами Черненка, дві третини поправок вже розглянули, і він сподівається, що парламент наступного тижня завершить роботу з правками і проголосує за зміни до кодексів.
За словами директора Центру правового аналізу та дослідження політичних ризиків Михайла Дяденка, розгляд поправок – це звичний інструментарій для опозиційних сил, коли треба затягнути прийняття законів, які ініціює влада. Про ефективність самого законопроекту говорити наразі рано, запевняє він.
«Законопроект надзвичайно складний, комплексний, готувався в тому числі і за участі представників суддівської спільноти та суддівського самоврядування. На сьогодні дуже складно дати відповідь, чи він виправдає очікування, оскільки потрібно, щоб пройшов певний час, щоб цей законопроект, норми, які будуть імплементовані, почали застосовуватися», – сказав аналітик в ефірі «Ранкової Свободи». Загалом, вважає він, реформа рухається в правильному напрямку.
Інакше вважають представники громадського сектору. Зокрема, експерт Реанімаційного пакету реформ Михайло Жернаков говорить про щонайменше 13 позицій, які потрібно виправити, інакше вони становитимуть загрозу для тієї частини судової реформи, яку вже впроваджено.
«Чи не єдине справжнє надбання судової реформи після Революції гідності – це можливість знімати без дозволу головуючого судді відео в залі судового засідання. Тепер це забирають і віддають на розсуд судді. Можна обмежити доступ до зали судового засідання, якщо немає місць. Дуже просто: слухання призначається у найменшій кімнаті і обмежується доступ преси і присутніх. Те, що сторони можуть зустрічатися з суддею легально десь поодинці і що завгодно обговорювати – от такі речі є дуже небезпечні», – перераховує він.
Коментуючи обмеження права на запис, Михайло Дяденко зауважує, що сторони процесу все ще можуть вимагати аудіозапису та ведення стенограми в залі суду.
«Це певний крок назад, але я не робив би з цього трагедію. Думаю, що на даний момент суспільство настільки наелектризоване, що навіть сама присутність там значного числа активістів на певних справах є не меншим тиском від якихось протиправних дій судді, аніж сам процес запису», – переконаний експерт.
Михайло Жернаков перелічує хиби законопроекту. Серед них – і те, що суддя не буде зобов'язаний прилюдно оголошувати судове рішення, а також легалізується розгляд справи, якщо з вини суду учасник справи своєчасно не отримав повідомлення. Крім того, у кримінальному процесі сторони не зможуть самостійно обирати і залучати експертів, а в адміністративному судочинстві суд отримає можливість перекласти обов'язок доказування порушення прав на позивача-громадянина.
Дяденко пояснює, що ця остання зміна обумовлена завеликою кількістю справ, які наразі чекають розгляду в органах адміністративної юстиції.
«Коли громадяни чекають не місяцями, а роками рішення по справах – все ж таки треба знайти якийсь вихід, якісь зміни потрібні в цьому процесі. Тому саме покладання обов'язків доведення на позивача або на відповідача, якщо позивачем буде орган влади – воно посилить змагальність судового процесу», – впевнений аналітик.
Коментуючи критику реформи загалом, Дяденко визнає її хиби, але тим не менш вважає її необхідною.
«Звичайно, законопроект недосконалий, як і будь-які комплексні законопроекти такого обсягу. Він не може бути ідеальним, і я думаю, що з часом він потребуватиме доопрацювання вже з огляду на правозастосовчу практику, але в цілому це крок вперед», – каже він і додає, що наступним кроком має стати створення окремих антикорупційних судів.
Ранковий ефір Радіо Свобода слухайте і дивіться на YouTube-каналі
Джерело – Вгору
