За яким кошторисом житиме Україна в 2018 році? У парламенті уряд презентував проект державного бюджету. Його ще обговорюватимуть та вноситимуть правки аж до грудня.
Утім, головні пріоритети визначено: оборона, освіта, медицина, дороги, соціальні виплати, енергоефективність. Й Україна вперше починає планувати свої доходи і витрати на середньострокову перспективу – з урахуванням наступних трьох років.
Державний бюджет на наступний рік буде реалістичним, прозорим і збалансованим, запевнив міністр фінансів Олександр Данилюк.
Зараз Україні вдалось повернутись до економічного зростання. За три наступні роки ВВП зросте сумарно на 11%, а інфляція за той же період зменшиться до 5%, прогнозує міністр. Саме на 2018 рік цифри скромніші – 3% та 7% відповідно.
Проте ситуація ще залишається хиткою, й українці не відчувають позитивних змін, тому держава і далі фінансуватиме пріоритетні соціальні статті, сказав Данилюк.
Оборона є ключовим пріоритетом, і на неї витрачатимуться гроші, незалежно від ситуації на фронті, запевнив міністр. У 2018 році, скажімо, на цю галузь виділять 5% ВВП – це близько 165 мільярдів гривень.
Для захисту інтересів українців на дипломатичному фронті виділять 4,5 мільярди гривень – це дещо більше, аніж торік.
На соціальний захист закладають 123 мільярди гривень, із них майже половина піде на субсидії українцям.
До Пенсійного фонду наступного року виділятимуть не менше грошей, аніж торік – 141 мільярд гривень. Це вже з урахуванням поки непроголосованої пенсійної реформи, додав Данилюк.
Прожитковий мінімум має вирости на 9%, і вже з 1 січня мінімальна зарплата буде на рівні 3723 гривні.
На освіту витратять 218 мільярдів гривень – це на 18% більше, аніж торік. Ці гроші підуть на зростання зарплат вчителям.
Видатки на охорону здоров’я також зростуть – на 11%. Із майже 114 мільярдів гривень частина піде на впровадження ще не ухваленої медичної реформи, частина – на закупівлю ліків.
На розбудову і ремонт доріг витратять 44 мільярди гривень. І уряд називає автошляхи одним із ключових важелів економіки.
Наведені міністром Данилюком дані ще дещо змінюватимуться – попереду кілька місяців обговорень поданого проекту держбюджету. Проте загалом саме за такими пріоритетами Україна житиме 2018 рік.
Що думають депутати про держбюджет-2018?
Анонсовані урядом цифри є збалансованими лише на папері, вважає депутат від «Опозиційного блоку», член комітету з питань податкової і митної політики Олександр Долженков.
Він критикує, що Україна продовжує брати на себе нові зовнішні зобов’язання, аби розрахуватись із попередніми. Проект держбюджету на 2018 рік передбачає суттєве збільшення державного боргу та гарантованого державою боргу – до 2,7 трильйона гривень, каже Долженков. Для порівняння, номінальне ВВП становитиме близько 3,2 трильйона гривень.
«Відповідно до методики і Міжнародного валютного фонду, коли державний борг понад 60% ВВП – це критична, гранично допустима межа. Ми вже на рівні 85%. Самі можете здогадатися, який курс економічного розвитку на нас чекає найближчі кілька років», – каже Долженков.
Потрібно припинити популізм і не обіцяти людям підвищення зарплат і соціальних виплат із економіки, що не працює, каже депутат. Натомість – провести структурні реформи, зокрема і податкову.
У Міністерстві фінансів вже заявили, що зараз не планують змінювати податкову систему, лише збільшать акциз на сигарети. Проте це не завадило би, адже крок уряду щодо зниження ЄСВ до 22% не спрацював, і детінізації зарплат у приватному секторі не відбулось, говорить Долженков.
Окрім того, перед формуванням нового держбюджету варто було би провести валютну лібералізацію, переконаний депутат.
«Як би популісти нам не говорили про те, що можуть перетекти капітали за кордон… усі капітали уже перетекли. Потрібно дати людям можливості для стабільності завтрашнього дня. Щоби ті невеликі заощадження, які в них є, вони могли розміщувати в закордонних банках. Чому ми великий капітал не обмежуємо в цьому, а пересічних людей обмежуємо?», – каже Долженков.
А от депутат від «Народного фронту» Андрій Тетерук вважає проект держбюджету на 2018 рік загалом вдалим. Зокрема, він схвалює те, що він передбачає зростання витрат на оборону до 5% ВВП.
«Це дозволить не тільки збільшувати зарплатню нашим військовим, але і мати можливість інвестувати в розробку новітнього озброєння. Це дозволить переозброїти сучасною технікою», – каже Тетерук.
Коли окремі статті держбюджету ще обговорюватимуть, Тетерук планує відстоювати виділення Інституту української мови при Національній академії наук України незалежного фінансування. «Я вважаю їх елітою української науки», – додав депутат.
Скільки коштуватиме долар?
І якщо витрати на ту чи іншу галузь ще можуть зрости у процесі розгляду держбюджету в парламенті, то закладений у держбюджет-2018 курс гривні до долара навряд зміниться.
Макропоказники кошторису передбачають, що долар у наступному році коштуватиме близько 20 гривень. Для порівняння, на 2017 рік закладали вартість у 27 гривень.
Регулятором у цій сфері наразі є Нацбанк, який саме так спрогнозував, заявив державний секретар Міністерства фінансів Євген Капінус в ефірі «5 каналу».
«Але це не означає, що цей курс обов'язково буде таким. Це значить, що ми на нього повинні формувати відповідні видатки», – сказав Капінус.
Ніяких реальних підстав для того, щоби ослаблювати гривню, немає, каже Володимир Лановий. І на корить цього свідчить те, що останні півроку національна валюта міцно трималась.
На думку Ланового, є дві причини для того, що НБУ заклав долар на 10% дорожчий, аніж торік. По-перше, це підігрування олігархам, які заробляють на коливанні валют при імпорті-експорті.
А по-друге, справа у зовнішньому боргу, який Україна має виплачувати по досить високому курсу і обов’язково у валюті, каже він.
«Долари уряд може купити тільки на внутрішньому ринку. Тому вони планують таку тенденцію по курсу», – вважає Лановий.
Минулого року держбюджет-2017 депутати ухвалили вночі 21 грудня 2016 року.
Джерело – Вгору
