Низька оплата праці суддів стимулює неефективність та корупцію у судовій системі України. Як судова реформа може це змінити, і як це може позначитися на зростанні економіки.
До 2020 року кожному українцю судова система коштуватиме 1 208 грн на рік. Зараз громадянин платить 436 грн і має тотальну корупцію і недовіру до суду.
Гідна оплата праці суддів вважається запорукою справедливого правосуддя, тож підвищення зарплат суддям є важливою частиною судової реформи, що стартувала восени 2016 року.
Судді Верховного Суду отримуватимуть зарплату, еквівалентну 6-12 тис дол залежно від стажу, наукового ступеню, посади, допуску до державної таємниці. Судді місцевих судів, пройшовши кваліфікаційне оцінювання та підтвердивши свою доброчесність і професійний рівень, отримуватимуть 1 500 дол.
Винагороди для суддів будуть підвищуватися наступні кілька років. У 2020 році Україна за рівнем оплати праці суддів наблизиться до Литви та Чехії.
Восени 2016 року почала діяти судова реформа, яку парламент ухвалив іще влітку того ж року. Так, в червні 2016 року після тривалих суперечок Верховна Рада ухвалила два документи – зміни до Конституції щодо правосуддя та новий закон про судоустрій та статус суддів. Тепер разом з переатестацією та реорганізацією судових органів судді будуть отримувати суттєво більші заробітні плати.
Восени 2016 року почала діяти судова реформа, яку парламент ухвалив іще влітку, і яка може докорінно змінити роботу системи правосуддя України. Так, в червні 2016 року після тривалих суперечок Верховна Рада ухвалила два документи – зміни до Конституції щодо правосуддя та новий закон про судоустрій та статус суддів. Тепер разом з переатестацією та реорганізацією судових органів судді будуть отримувати суттєво більші заробітні плати.
Чому суддя чекає на хабар
За старою системою оплати праці, визначеною законом "Про судоустрій і статус суддів", винагорода місцевого судді без доплат і надбавок стартує з 16 тис грн, апеляційного — 17,6 тис грн. Порівняно із середньою зарплатою це немало, але такий рівень — один з найнижчих у Європі і поступається лише Молдові й Албанії.
Оскільки суддя зазвичай має право на низку доплат і надбавок, фактична середня винагорода за 2016 рік становила 22 334 грн або 789 євро. Однак навіть за такого рівня зарплат до реформи український суддя має великі альтернативи й спокуси.
До судді з доходами менше 1 тис євро приходять люди і просять вирішити справи на мільйони доларів. За 2016 рік судді цивільних, адміністративних і господарських судів вирішили долю справ на 670,3 мдрд грн. Це лише трохи менше, ніж річні видатки державного бюджету у 2016 році — 684,7 млрд грн.
Суттєве недофінансування часто спонукає суддю вирішувати свої матеріальні проблеми шляхом отримання хабарів. Недофінансування суддівської системи не може запропонувати рівень зарплат і винагород, які будуть заохочувати та залишати в системі кваліфікованих кандидатів.
"You pay peanuts, you get monkeys" (Якщо ви платите арахіс, отримаєте мавп, ЕП), — так пояснив президент Сінгапуру Лі Куан Ю, чому зарплата судді в Сінгапурі уп'ятеро вища, ніж у США.
Цікаво, що в сусідніх країнах — Бангладеш, Індонезії, Лаосі, Непалі, Пакистані — недостатнє фінансування судової системи сприяло корупції, низькій кваліфікації суддів і порушенню законів. Логічно, що підвищення суддівської винагороди стало центральною частиною недавно ухваленої судової реформи в Україні.
Як зміниться заробітна плата суддів
2 червня 2016 року парламент ухвалив закон "Про судоустрій і статус суддів". Він передбачає вагоме поетапне підвищення зарплати суддям усіх юрисдикцій.
Схему підвищення суддівської винагороди почали реалізовувати 1 січня 2017 року, коли оклад судді місцевого суду сягнув 15, апеляційного — 25 прожиткових мінімумів. Оклади суддів Верховного Суду зросли до 75 прожиткових мінімумів. Збереглися доплати і надбавки, які в сумі можуть додати до окладу 120%.
Крім того, реформа запроваджує регіональні коефіцієнти до винагороди суддів: 1,1 — для населених пунктів з населенням понад 100 тис осіб, 1,2 — для населених пунктів з населенням понад 500 тис осіб, 1,25 — для міст-мільйонників.
У результаті в 2017 році винагорода суддів місцевих судів повинна становити 24-66 тис грн, апеляційних — 40-110 тис грн, Верховного Суду — 120-330 тис грн.
Щоправда, на збільшену зарплату можуть розраховувати лише ті судді, які пройшли кваліфікаційне оцінювання. На 2017 рік бюджетними призначеннями середню суддівську винагороду забезпечено на рівні 32 603 грн, що порівняно з 2016 роком більше на 10 269 грн або на 46%.
Для суддів місцевого та апеляційного судів це перший етап підвищення зарплати. Оклад підвищуватимуть ще тричі, і 2020 року судді місцевого суду матимуть 30 прожиткових мінімумів, апеляційного та вищих спеціалізованих судів — 50.
Розмір суддівської винагороди будуть автоматично осучаснювати щороку 1 січня разом з індексацією прожиткового мінімуму. У результаті за три роки судді місцевих судів зароблятимуть 62-171 тис грн, судді апеляційних судів — 104-285 тис грн, судді Верховного Суду — 155-428 тис грн.
Таким чином, зарплата судді стартуватиме з 62 тис грн, а з урахуванням регіонального коефіцієнта — 68,4 тис грн. За прогнозованим обмінним курсом суддівська винагорода становитиме понад 2,3 тис дол. Цей рівень уже наближається до показника оплати праці судді в Румунії або Литві.
Водночас отримати максимальний розмір винагороди з усіма надбавками та доплатами вдасться лише одиницям. Зараз майже три чверті суддів працюють у місцевих судах, де оклад найменший. Господарські, адміністративні та апеляційні суди розташовані переважно в обласних центрах, де застосовують коефіцієнт 1,1.
Лише 765 суддів обіймають посаду голови судді, що дає право на надбавку 10%. Середній період перебування на посаді судді становить 15-20 років, що дає право на надбавку за вислугу років 40-50%. Водночас максимальну надбавку за вислугу років, 80%, призначають лише тим, хто відпрацював понад 35 років.
Як зміниться рахунок від держави
Збільшення суддівської винагороди відповідно збільшує витрати бюджету на фонд оплати праці. Звичайно, поетапне кількаразове підвищення суддівської винагороди матиме вагомі наслідки для бюджету та платників податків.
Підвищення посадових окладів суддів, запровадження регіональних коефіцієнтів і збереження надбавок та доплат могло б підвищити у 2017 році витрати платників податків на 2,9 млрд грн. Однак фактичне зростання фонду оплати праці суддів з нарахуваннями 2017 року насправді буде меншим.
Перша причина — неповна комплектація судів. Так, за даними обліку Вищої кваліфікаційної комісії суддів, загальна кількість штатних посад суддів у судах 1 січня 2017 року становила 9 028, працювали ж у судах 6 374 судді.
Друга причина — кількість суддів, які пройшли кваліфікаційне оцінювання, вимірюється кількома сотнями і навряд чи до кінця 2017 року сягне 100%. Зате через рік витрати зростатимуть набагато швидше.
Навіть якщо чисельність суддів не буде збільшуватися, щорічні додаткові витрати на їх зарплати становитимуть 2,5-3 млрд грн після того, як усі судді пройдуть кваліфікаційне оцінювання й отримають кількаразове підвищення окладів та індексацію прожиткового мінімуму.
Таким чином, підвищення суддівської винагороди збільшить щорічні податкові витрати кожного українця із 140 грн у 2016 році до 826 грн у 2020 році.
Зростання суддівської винагороди та утримання суддів у відставці — це лише частина витрат на судову реформу. Судова реформа — це комплексний захід, який, крім підвищення суддівської винагороди, передбачає підвищення зарплат працівникам суду, переобладнання судів і запровадження інноваційних технологій.
Підвищені витрати на оновлену суддівську владу передбачені бюджетом-2017 і проектом "Основних напрямів бюджетної політики на 2018-2020 роки". На наступні три роки уряд визначає пріоритетом і передбачає збільшені видатки на фінансове забезпечення формування справедливої та ефективної системи правосуддя.
За розрахунками уряду, фінансування судової реформи збільшить номінальні видатки держбюджету на утримання судів утричі: з 7,1 млрд грн у 2016 році до 19,7 млрд грн у 2020 році — з 0,3% ВВП у 2016 році до 0,5% ВВП у 2020 році.
Україна належить до країн з найнижчими витратами на утримання судів в абсолютному вимірі і з урахуванням рівня її доходів. Підвищення витрат до 0,5% ВВП буде більш адекватним, зважаючи на рівень доходів та міжнародний досвід.
Передбачене зростання затрат уряду на утримання судів означає, що 2020 року кожен працівник щодня витрачатиме на утримання судової влади 3 грн 30 коп замість 1 грн 19 коп 2016 року. Здається, це розумна ціна за якісне правосуддя.
Крім того, компенсувати підвищені видатки повинен прискорений ріст ВВП. Є дослідження, які емпірично довели: перехід до незалежного статусу судів може підвищити щорічні темпи росту ВВП на 1,5-2,1 відсоткового пункту та в результаті подвоїти ВВП за 33-47 років (до +1,5 відсоткового пункту на рік).
Незалежна професійна судова реформа стимулює пришвидшені темпи росту економіки. Дослідження свідчать, що сильна система захисту контрактів підвищує частку експорту з високою доданою вартістю, сприяє залученню інвестицій.
Доступність кредитів, створення інновацій, відчуття захищеності, невідворотність покарання за корупційні дії — все це залежить від якості судової системи.
Крім збільшеного фінансування оновленої суддівської системи, уряд буде змушений сплачувати суддям, які не витримали реформи.
Річ у тім, що не всі судді бажають пройти кваліфікаційне оцінювання і не всі зможуть це зробити. За законодавством суддям, які пішли у відставку і мають стаж роботи понад 20 років, з бюджету потрібно буде сплачувати довічне утримання. Його розмір наразі становить 80% заробітної плати судді.
У 2016 році систему залишили 1 519 суддів. Офіційна причина — "за загальними обставинами". Неофіційно таку плинність пов'язують з необхідністю проходити передбачені реформою е-декларування та кваліфікаційне оцінювання.
З розрахунку середньої пенсійної виплати для суддів — 23,7 тис грн — їх утримання 2017 року коштуватиме для платників податків 432 млн грн. Крім того, очікується, що із судової системи у 2017 році підуть понад 2 тис суддів.
Таким чином, додаткові видатки бюджету за умовами 2017 року на утримання суддів можуть зрости на 1 млрд грн. Це означає, що кожного дня платник податків на додаток до утримання чинної судової системи в середньому буде відраховувати 17 коп на утримання суддів з минулого.
Здається, не надто велика ціна для того, щоб суддівський корпус оновився. Цей чек від держави зростатиме не так швидко, як заробітна плата нових суддів, оскільки для суддів, які не пройшли кваліфікаційне оцінювання, довічне утримання буде визначатися від старих окладів, які діяли до реформи.
Джерело – Вгору
