Махінації з нудним обличчям. У чому ГПУ звинувачує Добкіна

День 15 вересня 2016 року почався з гучної заяви генпрокурора Юрія Луценка.

"Від сьомої ранку в Харкові тривають обшуки, плануються десятки. У місто виїхали 100 співробітників ГПУ і співробітники СБУ", – розповів очільник ГПУжурналісту УП.

Того дня слідчі прийшли з обшуками у Харківську міськраду, місцеве відділення геокадастру і навіть у "святая святих" Харкова – готель "Національ", де постійно проживає чинний мер міста Геннадій Кернес.

Обшук спробували провести і в будинку матері найближчого соратника Кернеса, тепер депутата Верховної Ради Михайла Добкіна. Але з'ясувалось, що за кілька тижнів до обшуку депутат прописався у матері, і його житло автоматично стало недоторканним, а обшук незаконним.

 Того ж дня Луценко на прес-конференції виправдовувався, що поки готувалась операція, то Добкіна у списку прописаних у тому будинку не було, тому слідчі туди і прийшли.

Крім Кернеса і Добкіна у тій справі проходили директор юрдепартаменту Харківської міськради Володимир Коваленко, головний архітектор Харкова Сергій Чечельницький та колишній керівник харківського управління Держкомзему Юрій Санін.

Харківські очільники заявили про тиск, Луценко провів гучну прес-конференцію, слідчі повилучали у міськраді і різних структура Харкова документи – і все затихло.

Попри публічні обіцянки генпрокурора повернути місту всі 650 гектарів землі, більш як дев'ять місяців здавалось, що ніякого руху у цій справі немає. Кернес спокійно керував Харковом, Добкін – ходив на засідання парламенту. Ні тоді, ні після того жодних підозр їм не вручалось і навіть не озвучувалось публічно.

Аж поки всередині травня цього року ГПУ не повідомила про підозру Тетяні Овінніковій, яка була заступницею Добкіна в часи його мерства. Тоді за екс-чиновницю дуже швидко внесли 30 мільйонів гривень застави.

А вже 28 червня, на день Конституції, Луценко замість стандартного привітання написав, що готує іще одне подання на притягнення до кримінальної відповідальності депутата, окрім тих п'яти, які він подав за тиждень до того.

Ввечері 29 червня стало відомо, що гепрокурор просить Раду дати дозвіл заарештувати саме Добкіна через "земельні справи", про які всі уже встигли і забути.

Про що саме ідеться у поданні Луценка на Добкіна, про які конкретні епізоди йде мова та що загрожує соратнику Кернеса? Відповіді на ці запитання "Українська правда" вирішила дати, проаналізувавши текст подання, яке потрапило у розпорядження УП.

На виході заплатити

Подання щодо дозволу на арешт Добкіна стосується періоду його мерства в Харкові.

Генеральна прокуратура звинувачує його за частиною2 статті 28 (вчинення злочину групою осіб за попередньою змовою) та частиною 2 статті 364 Кримінального кодексу (зловживання службовим становищем).

 

Згідно з текстом подання, у 2008 році Добкін вступив у змову зі своєю заступницею, яка відала питаннями землі Тетяною Овіннінковою та двома її підлеглими начальниками управлінь Харківської міськради Сергієм Чечельницьким та Борисом Бароніним для незаконного відчуження земельних ділянок із власності міста.

Згідно з регламентом роботи міськради, рішення на сесію можуть потрапити тільки пройшовши певну визначену процедуру. Згідно з нею, спершу усі проекти рішень подаються секретарю міськради не пізніше ніж за 27 днів до початку засідання.

У нього в свою чергу є два дні, щоб передати ці проекти рішень меру.

Міський голова має три дні на розгляд і передачу цих питань у постійні комісії виконкому міськради, які і готують рішення до сесії. За 10 днів до засідання міськради, комітети передають готові проекти рішень меру.

Порушення цих строків є незаконним.

Обидва епізоди, в яких звинувачують Добкіна, відбулися 2008 року.

Перший стосується виділення більше 16 гектарів житловому кооперативу "Авантаж".

 

 

 

Сам кооператив був створений у 2000 році 14 людьми. Але до 2008 року у ньому залишилось всього троє учасників, зокрема Денисенко А.П. та Кулик В.Т.

17 жовтня 2008 року Денисенко подав на ім’я Добкіна шість заяв з проханням передати у власність його кооперативу земельних ділянок у Харкові. 20 жовтня того ж року – ще сім заяв. Загальна площа земель, які "Авантаж" просив йому передати склала 16,5688 га.

Як пояснюють слідчі ГПУ, уже на цьому етапі прохання можна було відхилити, адже воно порушувало Житловий кодекс, де сказано, що житлові кооперативи можуть створюватись лише для того, що покращити житлові умови їхніх членів.

Виділення ж понад 16 га землі кооперативу із двох людей – явне порушення.

Однак Добкіна, за матеріалами ГПУ, це не стривожило. Як і його спільників.

Заступниця мера Овіннікова, попри явні порушення, доручила двом своїм підлеглим, які очолювали відповідні департаменти виконкому, розглянути ці заяви: від 17 жовтня – Бароніну, а від 20 жовтня – Чечельницькому.

Після цього, за дорученням Овіннікової, її підлеглі "безпідставно" внесли рішення по цих заявах в уже зареєстрований проект рішення. Хоч комісія виконкому цих заяв не бачила, Баронін та Чечельницький прописавши їх в зареєстрованому рішенні окремими пунктами.

23 жовтня 2008 року на засіданні Харківської міської ради мер Добкін вніс на затвердження сесії затверджений ним проект порядку денного.

Але депутатів про зміни в проектах рішень, які вносились на користь "Авантажу", не повідомили ні Овіннікова, ні сам Добкін, вдавши, що все законно.

І 23 жовтня міська рада проголосувала за ці рішення і виділила землю кооперативу. Добкін їх підписав.

 

 

 

"У результаті протиправних дій Добкіна, вчинених ним за попередньою змовою групою осіб, із власності територіальної громади міста Харкова незаконно вибули земельні ділянкою площею 16,5688 га, чим територіальній громаді міста Харкова заподіяні збитки у розмірі 48 348 023 грн, що є тяжкими наслідками", – йдеться в поданні.

Другий епізод подання на Добкіна так само стосується 2008 року.

Схема оборудки аналогічна з попередньою. За версією ГПУ, колишній мер через свою заступницю змусив керівника відповідного департаменту виконкому внести в уже зареєстрований проект рішення про виділення землі пункти, які самим виконкомом не розглядалися.

Цього разу землю виділяли кооперативу "ЖБК "Житлобуд-1", зареєстрованого 22 грудня того року.

До складу "Житлобуд-1" увійшли: ВАТ "Трест Житлобуд-1" в особі голови правління Харченка О. М., ЗАТ "Харківелектромонтаж-комплект" в особі голови правління Урбана О. М., та ТОВ "Харківжитлобуд-1" в особі директора Харченко О. О.

І не дивлячись на те, що організація була зареєстрована всього день тому, 23 грудня 2008 року, голова кооперативу Харченко без будь-яких додатків та пояснювальних документів подав на ім’я Добкіна 23 заяви про виділення землі. Загальна площа їх склала 61,2 гектара.

 

 

 

Після надходження заяв, їх так само, як і в першому епізоді справи, швидко провели через департамент і включили у проект рішення.

Коли відповідний проект голосувався на сесії міськради, депутатам знову не повідомили, що саме це рішення комісіями виконкому не приймалось, бо вони його банально не бачили.

Тож депутати проголосували за виділення "ЖБК "Житлобуд-1" 61,2 га землі у Харкові, яке своїм підписом закріпив Добкін.

Прокуратура оцінила збитки від цієї оборудки у 178,6 мільйона гривень.

За ці два епізоди Добкіну загрожує 12 років ув'язнення з конфіскацією усього майна.

Подання ГПУ на Добкіна вносить певний "політичний баланс" у той коктейль подань, які уже внесені у Раду.

Тепер незадоволеними діями правоохоронців у рівній мірі стали фактично всі парламентські фракції: у Раді тепер є подання на Розенблата із БПП, Полякова і Дейдея із "Народного фронту", Лозового із Радикальної партії, Довгого із "Волі народу" та Добкіна із "Оппоблоку".

Яка за таких умов імовірність того, що депутати дадуть згоду на притягнення до відповідальності хоч когось із цього списку, спрогнозувати нескладно. Вона – дуже мала, щоб не казати мізерна.

Навіть складно уявити, хто і на яких умовах зможе зібрати хоч мінімально потрібні 226 голосів за зняття недоторканності одразу з шести депутатів п'яти різних фракцій.

І річ тут взагалі не у мірі вини чи достатньої доказової бази. Кругова порука всередині парламенту і в набагато простіших ситуаціях працює безвідмовно. Допустити ж таку масштабну "чистку" депутати просто не можуть.

Для них це не більше не менше – питання виживання виду. От тільки суспільство уже давно готове дати на це питання кардинально іншу відповідь.