Влітку українці їздять на полуницю до Польщі, на чорницю, малину та гриби до Фінляндії, аніматорами, кухарями та офіціантами – до Болгарії, Греції та Туреччини.
Сезонна робота у Європі – непоганий спосіб заробітку. У рекрутингових агенціях розповідають, що заробити влітку можна як у сфері сільського господарства, працюючи на фермах, так і у сфері послуг – в готельному бізнесі на курортах, пише 20minut.ua.
Збирали полуницю та суницю
"На фермерське господарство у місто Кесялахті, що на сході Фінляндії, ми з чоловіком їздили на сезонну роботу минулого року. Ми збирали полуницю та суницю. Особливого враження про країну не сформували, оскільки часу та можливості прогулятися не було, тому що мали лише один вихідний у суботу", – розповідає Наталя Іванишин.
Тернополянка зазначає, що фіни свої фермерські угіддя розташовують так само, як наші гуцули свої господарства на полонині. Тобто один від одного в декількох кілометрах.
"Наша ферма була розташована в глибині лісу. Для того, аби дістатися до іншого господарства, необхідно декілька кілометрів їхати лісом. Не дивлячись на те, що ми з чоловіком їздили разом, ми жили в різних кімнатах. Фіни поселяли жінок з жінками, а чоловіків з чоловіками", – каже Наталя.
За словами тернополянки, за житло в кінці сезону фіни з заробітчан віднімали певну суму грошей. В середньому за добу вони рахували два євро.
"Їжу ми готували та купували самостійно. Власники ферми завжди нам безкоштовно давали картоплю, інколи горох. Оскільки ми були серед лісу, ми часто ходили по гриби.
Фіксованої зарплатні у нас не було, все залежало від кількості зібраних ягід. Чим більше збирав, тим більше заробляв. Проте ціна ягід також залежала й від сезону. Тобто чим більший врожай, тим дешевша вартість і навпаки. В середньому можна було заробити до тисячі євро у місяць. Все залежало від швидкості рук. Чоловіки заробляли менше, бо вони збирали повільніше", – каже заробітчанка.
Для того аби додатково заробити, тернополяни у вільний час ходили в ліс та збирали чорницю. Її продавали фермерам.
Наші люди садів і городів не бояться
"Є категорія людей, яких називають "професійні збирачі врожаю". Ці заробітчани цілий рік прораховують наперед, коли та куди вони поїдуть", – розповідає Марія Приймак, спеціаліст з оформлення документів однієї з тернопільських рекрутингових агенцій.
До прикладу, під кінець зими та навесні вони їдуть на цитрусові до Іспанії. Влітку – до Фінляндії на гриби та ягоди, восени – до Польщі. При чому ці сезонні заробітчани отримують чималі гроші за збір врожаю.
"У Північній та Західній Європі робота в основному пов'язана зі збором врожаїв. В той час коли у Східних та Південних країнах Європи потребують працівників у готельний та ресторанний бізнес, тобто офіціантів, покоївок, аніматорів, прибиральниць тощо", – продовжує Марія Приймак.
Фахівець каже, що збір фруктів та різних ягід не вимагає особливих навичок, тим паче для наших людей, які в основному є вихідцями з села і не з розповідей знають, що таке городи та сади.
"У Польщу їдуть збирати ягоди. Поляки нашим платять за сезону роботу від 18 до 25 тисяч гривень. Також роботодавці надають житло. Аби поїхати до цієї країни на збір врожаю, особливих вимог немає. Єдине, чого потребують поляки, – робоча віза", – каже фахівець.
Живуть в бусах, щоб зекономити
У Фінляндії роботодавці потребують в основному різноробочих на збір ягід і грибів.
"Фіни мають досить високі вимоги до працівників, але й оплата праці непогана. У Фінляндії є два напрямки заробітку для наших людей: збір ягід і грибів та робота на фермі. Зокрема, на морошу українці їдуть в серпні. Згодом починається чорниця, яку збирають до середини вересня. А вже у вересні починають збирати брусницю", – запевняє Марія Приймак.
Як і поляки, фіни надають житло, однак часто відраховують за нього 2-5 євро на добу, додає фахівець. Проте бувають випадки коли люди просто для того, аби зекономити, їдуть власними бусами у ліси на збір ягід, в них і живуть.
Треба знати англійську
У такх приморських країнах, як Туреччина, Болгарія та Греція, українці працюють в галузі туризму та послуг.
"Для того, щоб працювати в цих країнах, необхідно знати англійську мову. Болгари в основному потребують офіціантів і кухарів на чорноморські курорти. Тамтешні роботодавці надають проживання та інколи харчування. Щодо зарплати, то вона становить від 12 до 28 тисяч гривень за місяць", – коментує ситуацію Зоряна Рудницька, спеціаліст з оформлення документів рекрутингової агенції.
Із знанням англійської та російської на посаду аніматорів та танцівниць запрошують наших заробітчан турецькі підприємці. Також, як каже Зоряна Рудницька, у цій країні відкриті вакансії кухаря, офіціанта та покоївки в причорноморських готелях.
Роботу краще шукати через агенцію
Аби заробити у сезон десь у Європі, фахівці радять усе робити через ліцензовану рекрутингову агенцію, де працюють фахівці, які знають різні юридичні тонкощі легального працевлаштування країн з якими працюють. Найчастіше порушення проти наших заробітчан – невиплата зарплати. Це все стається тому, що вони неофіційно оформлені на роботу.
"Звернувшись до агенції, людина зможе легально працевлаштуватися у Європі чи деінде закордоном. Проте варто бути обачним. Часто агенції пропонують людям офіційну роботу та оформляють не за трудовим договором, а за цивільно-правовою угодою", – коментує Зоряна Рудницька.
Такий договір, наголошує фахівець, з однієї сторони дозволяє справді працювати легально. Але за фактом вони не є працівниками тої чи іншої організації. З юридичної точки зору за цим договором працівники лише надають певні послуги тій чи іншій організації.
"За таким договором робота сезонника не регламентується трудовим законодавством і в разі невипалати коштів він не зможе себе захистити. Для того аби не дати різним нелегальним агенствам спекулювати ситуацією, я раджу перш за все уважно читати всі умови трудового договору та самому перевіряти чи є ліцензія у рекрутингової агенції. Це можна зробити досить просто, зайшовши на сайт Міністерства соціальної політики", – наголошує пані Рудницька.
Скільки заробляють у Європі за сезонні роботи
Збір фруктів у Польщі – 18-25 тисяч гривень на місяць;
Збір ягід та грибів у Фінляндії – 25-35 тисяч гривень на місяць; різноробочі на фермі – 45-50 тисяч гривень на місяць;
Офіціанти та кухарі в Болгарії – 12-28 тисяч гривень на місяць;
Аніматори в Туреччині – 15 тисяч гривень, танцівниці – 30 тисяч гривень, офіціанти – 20 тисяч гривень, покоївки – 15 тисяч гривень;
Аніматори у Греції – 18 тисяч гривень, кухарі – від 30 тисяч гривень, офіціанти та покоївки – 20 тисяч гривень.
Джерело – Вгору