Україна заборонила російські інтернет-сервіси - у тому числі соцмережі "ВКонтакте" і "Одноклассники". 15 травня президент Порошенко своїм указом ввів у дію рішення РНБО, яким, зокрема, запроваджено санкції проти російських інтернет-сервісів та виробників програмного забезпечення.
Таких, як виробники антивірусів "Доктор Веб" та "Лабораторія Касперського", виробникв систем автоматизованого управління «Галактика Центр» і «Софтлайн Груп». І - на що була найбурхливіша реакція - усіх сервісів компанії "Яндекс" та мейл.ру. У тому числі й соціальних мереж "ВКонтакте" та "Одноклассники".
Як і слід було очікувати, українська громадськість відреагувала на це бурхливо - і максимально поляризовано. Один полюс: "В умовах війни з Росією, в тому числі й інформаційної, це треба було зробити давно".
Другий: "Та як сміє держава обмежувати мої права на користування інформаційними сервісами, це друга Росія (Північна Корея, Китай), я все одно буду ходити у "вконтактик" і т.д. і т.п.
Відповісти цим страждальцям по "вконтактиках" та "мейл-рушечках" можна на двох рівнях аргументації - ідеологічному та прагматичному.
Очевидно, що в Україні чимало людей "підсіли" на російські інформаційні сервіси, якими користувалися роками, і їм не подобається, що тепер доступ до них буде втрачено. Цікаво, а скільки британців десь у 1942-му році обурювалися тим, що влада обмежує їхнє право слухати музичну трансляцію по берлінському радіо, або читати "Фьолькішер Беобахтер"?
І чи не розуміють обурені, що користуючись російськими сервісами, вони генерують доходи компаніям-резидентам країни, яка веде проти України військову агресію? І що мета санкцій проти країни-агресора якраз і полягає в тому, щоб створити їй максимальні економічні проблеми?
А замість цього нібито патріотичні громадяни по суті піднімають над головами гасло "Ми хочемо, щоб на нас заробляла Росія".
Але є і другий аспект - прагматичний. "Тексти" неодноразово писали про те, що соціальні мережі мають легальний доступ до колосального масиву інформації про будь-якого користувача - ім’я, адреса, вік, місце проживання, маршрути пересування, знайомі, близькі друзі, уподобання тощо.
І якщо є хоч якісь сумніви, чи мають доступ до цих даних спецслужби Заходу, то щодо "Однокласників" чи "ВКонтакте" все очевидно - ФСБ може робити з вашими даними в цих соцмережах все, що захоче. (До речі, засновника "ВК" Павла Дурова викинули з компанії саме тому, що він неохоче поставився до бажання російських силовиків контролювати соцмережу - це відома історія, про яку варто пам’ятати).
І не треба думати, що це вас не стосується - мовляв, ну що мені зробить ФСБ. Не один і не два українці зараз сидять у російських СІЗО після того, як просто з’їздили "за порєбрік" - до друзів, родичів, коханих, у приватних справах. І соцмережі - це ідеальна відправна точка для того, щоб ФСБ оцінила вашу придатність на роль чергового "українського терориста", затриманого в Росії.
Ще більші ризики пов’язані з корпоративним програмним забезпеченням - системами управління підприємствами, бухгалтерськими програмами, антивірусами, навіть словниками АВВУУ (вони теж потрапили під санкції).
"Як же буде працювати Машинобудівне Підприємство Таке-то, там же "Галактика стоїть" - бідкається пересічнй українець. Він не задумується над тим, що буде, коли завтра з черговим оновленням "корисної" російської програми (яке, можливо, вже стоїть на вашому комп’ютері) ця програма здійснить атаку на все, що тільки можна?
Від видалення інформації до знищення виробничих процесів на підприємствах? Знову ж таки, не треба думати, що це паранойя - українські обленерго вже зазнали хакерських атак, які призвели до повного вимкнення електроенергії.
Інший показовий приклад - нинішня епідемія вірусу WannaCry. А це дитячі забавки порівняно з тим, що може натворити закладка, встановлена в комп’ютері як компонент легального і корисного програмного забезпечення.
Яндекс-мобілі (не плутайте з Яндекс-таксі, йдеться про авто, які як і Гугл-мобілі фотографуютьь вулиці міст) вільно їздять нашими вулицями і збирають детальну топографічну інформацію. Не сумнівайтеся. що вона опиняється у Генштабі російської армії.
Яндекс і ВКонтакті також розсадник найдикіших фейкових новин на кшталт: "Кредити МВФ розкрадаються ще не дійшовши до України". Чимало користувачів цих "корисних" сервісів бачать подібний вигаданий брєд навіть на рівні заголовка і сприймають його за правду. А потім репостять далі у своїх акаунатах в соцмережах.
Таким чином, рішення РНБО - це не атака на права користуватися "ВКонтактиком". Це, по-перше, санкції проти російських компаній, які заробляють на українцях. А по-друге, це протидія підконтрольним Росії комп’ютерним ресурсам, які можуть бути використані у кібервійні проти України. І в першому, і в другому випадку рішення РНБО є правильним і корисним. В тому числі і для тих самих обурених українців.
Джерело – Вгору
