Що влада обкрадає народ - секрет лише для прокурорів. Не так, що один очільник лізе у квартирку, другий його підштовхує, а третій - тремтить на шухері. Не ті у неї апетити: жадібні лапи потяглись до головного багатства нації - родючих чорноземів.
Тож і поквапилась вкинути аж два тематичні законопроекти. А старшого брата - МВФа заднім числом (02.03.2017) дурять, ніби «у співпраці зі Світовим банком, розроблять законопроект для того, щоб відкрити ринок землі та дозволити продаж землі за належних запобіжних заходів» (п. 27. b. Меморандуму України та МВФ)
Дірки і кватирки владного закону
Законопроект «Про обіг земель сільськогосподарського призначення», №5535 від 13.12.2016, внесено шістьма депутатами: четверо з БПП, один з НФ, ще один - бувший член БПП, нині - позафракційний симпатик влади. Проект зараз на ознайомленні народних депутатів. Ознайомимось і ми.
Сутність проекту: монополізація земельних угідь, утворення латифундій. Засіб - узаконене шахрайство.
Для камуфляжу і чесних фермерів заклали обмеження: «У приватній власності фізичної особи можуть перебувати земельні ділянки сільськогосподарського призначення загальною площею до 500 гектарів» (ч.1 ст. 22)
А для можновладців і власників агрохолдингів вимостили об'їзний автобан: «Набувачами земельних ділянок сільськогосподарського призначення можуть бути ... юридичні особи» (ст.3).
Якщо фізична особа помножується тільки у задзеркаллі чи напідпитку, то юридичні особи штампуються як канцелярські бланки. Щоб уникнути вибірковості, розглянемо перший - ліпший приклад.
Першим, як водиться, є президент. Він же хазяїн 103-х юридичних осіб. Відтак, може мати не один земельний максимум, а 103!
Та не поспішайте множити це число на 500 га. «Загальна площа земельних ділянок сільськогосподарського призначення, яка може перебувати у власності юридичної особи ... не може перевищувати 33 відсотків площі сільськогосподарських угідь території об'єднаної територіальної громади та/або району».
Районів в Україні 490, середня їхня площа 120 000 га. Розгулятись є де. Щоправда не вся земля сільськогосподарська - «лише» 70% (в цілому по країні, у районах більше). У середньому вийде 70% від 120 000 га : 3 = 28 000 га!
Це в одному районі, для однієї юр. особи! А по Україні? А для 103-х осіб? А ще 182 міста республіканського в АРК і обласного значення! Сільськогосподарської землі там менше, та вона як золото.
Такі обмеження розмірів земельної ділянки липові, ілюзорні, недарма упосліджені в останній статті. А надання юридичним особам права володіти орною землею - цинічний спосіб концентрації її в кількох руках, як вже сталось в енергетиці, базових галузях тощо.
Та містить цей законопроект і реальний запобіжник, хоч і тимчасовий. Абзац 2 п. 3 Прикінцевих та перехідних положень: «Юридичні особи ... можуть набувати у власність земельні ділянки сільськогосподарського призначення з 1 січня 2020 року».
А до тоді не тільки море води в Дніпрі стіче, стічуть і депутатська каденція, і президентська. «Ніколи чекати, трусити треба», - занепокоїлись горе-законотворці, і поквапились вкинути наздогад «доопрацьований» альтернативний законопроект.
Альтернатива: «вкрасти» чи «украсти»?
Альтернативний законопроект №5535-1 від 28.12.2016 вніс А. Корнацький (БПП).
Якщо в основному проекті спосіб концентрації неміряних угідь хоч якось приховано, то альтернативний - тупий наче кут у 120 градусів. Жодних обмежень щодо кількості землі в одних руках. Ніяких відстрочок: «Цей Закон набуває чинності з моменту його офіційного оприлюднення.» (п. 1 Перехідних та прикінцевих положень)
Тільки сміхотворне обмеження: «Покупцем землі сільськогосподарського призначення можуть бути виключно фізичні та юридичні особи, для яких основним видом діяльності є виробництво сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідницької діяльності».
Наплодити юридичних контор аграрного профілю - не фокус. Пригадаймо «Роги і копита» - великого комбінатора О. Бендера.
А серед 103-х юр. осіб президента цей профіль мають понад 20. За назвами. За видами діяльності їх ще більше. А «матрьошки»? Перше у списку ПАТ ЗНКІФ «Прайм Ессетс Кепітал», володіє 35-ю підприємствами, у т.ч. вісьмома аграрними.
Таке обмеження навіть курям не смішне.
Безальтернативність: обидва законопроекти провалити
Що лобістські проекти пройдуть з ходу, влада й не надіється. Сподіваюсь, їх не підтримає більшість депутатів, принаймні ті, які є народними.
Як і личить, найбільше їм протидіє лідер демократичної опозиції Ю. Тимошенко. І в публічному просторі, попри закручування інформаційних гайок, і шляхом законодавчих ініціатив: законопроекти №5223 і №5476
Тож влада і хитрує з «альтернативними» проектами. Хитруватиме і з їх продавлюванням / протягуванням - на вигадки не лише голота хитра. Всього не передбачиш, але дещо з їхнього підступного арсеналу - спробуємо.
Перше. Акцентувати позитиви законопроектів. Вони є, але загальна картина як із яскравою, але дірявою, повітряною кулькою: нащо її розмальовувати, коли то не кулька, а гумове дрантя?
Друге. Клятви усе виправити до другого читання. Таке протягування крок за кроком, водночас, і класичний самозахист «куплених голосів». Ні, шановні: хто проголосує за основу - той посіпака крадіїв.
Третє. Посилання на Меморандум з МВФ, пункт 27. b. якого «Земельна реформа» передбачає «затвердження Верховною Радою закону про обіг земель сільськогосподарського призначення до кінця травня 2017 р.». «Належні запобіжні заходи» фігурують узагальнено, а як конкретизує їх наша влада ми бачили.
Тож і біда, що МВФ вдовольнився загальними фразами і обіцянками, які на ділі слугують фомками і відмичками до народної комори. Просуванню західних цінностей в Україні це ніяк не сприяє. Що сумно.
Та сум можна обернути на радість, натиснувши кнопку «проти» шкідницьких законопроектів за номерами - 5535 і 5535-1.
Джерело – Вгору
