Більшість українців знають Бердянськ як найвідоміший курорт на узбережжі Азовського моря. Але за останні три роки місто стало лідером ще в одній «номінації» – по кількості ВПО на душу місцевого населення.
В пікові періоди 2015-2016 років при населенні в 117 тис. у відділі соціального захисту було на обліку до 16 тис. внутрішніх переселенців із Донбасу та Криму. Місто зіштовхнулося з купою проблем, пов’язаних із розміщенням, працевлаштуванням, соціальною та гуманітарною допомогою людям, які були змушені тікати від війни. Щодо проблем інтеграції ВПО у нові громади ми поспілкувалися з Наталією Ярошенко, засновницею ГО «Переселенці та громади разом», пише ГУРТ.
- Наталіє, ваша організація – одна з перших зареєстрованих переселенцями в Бердянську. Можете згадати, з чого все починалося?
- Організація офіційно зареєстрована в серпні 2015 року дівчатами-переселенками з Донецької області. Серед засновниць чотири молоді матері, згодом одна з нас поїхала до Дніпра, ще одна виїхала жити за кордон. Так що з першого складу залишилося двоє – я та Юлія Крівоноженкова. Всі ми приїхали до Бердянська в 2014 році й до створення нашої організації брали активну участь в процесі вирішення проблем переселенців та адаптації до нових незвичних умов перебування. Так поступово ми дійшли до необхідності створення своєї громадської організації і після обговорення зупинилися на назві «Переселенці та громади разом». В самій назві нашої ГО ми закладали основну ціль, що вимушені переселенці та приймаючі громади – це один організм. І в своїй діяльності ми не поділяємо людей на ВПО чи місцевих.
- Скільки людей вам вдалося об’єднати навколо себе для вирішення спільних проблем?
- На сьогодні в організації зареєстровано десять членів. Плюс, близько сорока волонтерів.
- Які проекти за ці роки вам вдалося реалізувати?
- Переважно це соціальні, соціально-психологічні або екологічні проекти. Всього реалізували більше двадцяти різних проектів. Починалося все з арт-терапії для дітей, суть якої у зціленні малюків, що постраждали внаслідок військових дій. Спочатку проект був направлений лише на дітей-переселенців, але нам вдалося переконати грантодавця, що для кращого результату треба проводити сеанси спільно з місцевими дітьми. На щастя, нас почули, й ми отримали результати, якими дуже задоволені.
У 2016 році за підтримки Фонду «Посмішка дитини» та МЗС Республіки Польща ми створили дитячий центр «Простір сімейного та дитячого розвитку», про який дуже мріяли. В центрі є міні-дитячий садочок, де мами (до речі, як переселенки, так і місцеві) п’ять днів на тиждень можуть залишити свою дитину на чотири години та займатися своїми справами. В нас проводяться цікаві розважальні та пізнавальні програми для дітей і підлітків. Зараз у нас, крім двох відділень в Бердянську, відкрилося ще одне в Бердянському районі.
Завдяки співпраці з міжнародними організаціями вдалося суттєво покращити умови проживання ВПО в місцях компактного проживання переселенців. Були проекти і з покращення благоустрою міста, яке вже стало для нас другою домівкою. Ми організовували курси вивчення англійської мови для 80 людей, до речі, з допомогою місцевих бізнесменів, які співфінансували цей проект. Загалом зараз ми реалізуємо по три-чотири проекти на місяць і, як показала, практика здатні зібрати на свої заходи до тисячі людей.
- Серед засновників громадських організацій, які створили переселенці в Бердянську, наскільки я знаю, тільки жінки. Чому так, на вашу думку?
- По-перше, на той час жінок-переселенок було більше, ніж чоловіків в кількісному співвідношенні, а та невелика кількість чоловіків, що приїхали, були зайняті пошуками роботи, щоб прогодувати родини. По-друге, мені взагалі здається, що жінки краще вміють знаходити між собою спільну мову.
- Скажіть, ви вже відчуваєте себе членом бердянської громади?
- Так, коли мене запитують, звідки я, уже автоматично відповідаю, що з Бердянська, а згодом додаю, що приїхала в Бердянськ із Макіївки. Своє найближче майбутнє пов’язую саме з цим містом і зі своєю громадською організацією.
- Я знаю, що ви боретеся за право ВПО брати участь у місцевих виборах. Розкажіть про цей напрямок діяльності.
- В середині березня ми проводили на центральній площі міста флешмоб «Кожен голос важливий». Такі акції під загальною назвою « Маю вплив» проводилися в семи містах України. За підсумками акції повинна вийти соціальна реклама, яка має показати депутатам, що переселенці – це громадяни України, які мають право брати участь у місцевих виборах. Наскільки мені відомо, такий законопроект вже внесений на розгляд до ВРУ.
- Назвіть найбільші, на вашу думку, успіхи, яких вам вдалося досягти з моменту створення організації? Чим ви пишаєтеся?
Ми пишаємося кожним нашим проектом. Коли мене запитують, чим займається наша організація, я кажу –всім, і це правда. Намагаємося робити те, що необхідно на цей момент для міста та його мешканців. Треба – саджаємо дерева, якщо є необхідність вийти на толоку чи прийти на загальноміський захід, ми завжди готові. Хочеться щоб усі зрозуміли – ми не байдужі до цього міста. До речі, міська влада бачить нашу діяльність, і в 2016 році нашу організацію визнали кращою в номінації «Кращий волонтер року»
- Які плани на майбутнє у ГО «Переселенці та громади разом»?
- Зараз нашу увагу привернули екологічні питання, роздільний збір сміття. Ми плануємо найближчим часом попрацювати в цьому напрямку. Хочемо розширити свою діяльність за межами міста, тим більше, що нещодавно ми об’єдналися в регіональну спільноту «Запорізька мережа організацій ВПО», і це дає нам нові можливості для діяльності.
Джерело – Вгору
