Скільки існує сексуальних орієнтацій? Більшість людей скажуть, що три: гетеросексуали, гомосексуалісти та бісексуали. Але це не так.
Дослідження показують, що є й четверта сексуальна орієнтація – асексуальність. Мова йде про тих, хто в принципі ніколи не відчуває сексуального потягу.
Асексуальність – річ спірна. Сексологи досі не дійшли до спільного знаменника з приводу визначення цього терміна, та й наскільки така орієнтація поширена, теж ніхто точно не знає. Одні сексологи вважають, що це психосексуальний розлад, інші наполягають: асексуальність нормальна, і ніякої проблеми немає.
Асексуал vs «несексуал»
Існує чимало людей, які рідко або практично не займаються сексом з партнером. Ті, хто вибрав для себе целібат; ті, у кого низьке лібідо; ті, хто живе в ізоляції; хто страждають від медичних або психологічних станів, що виключають партнерський секс, а також ті, хто вважає за краще утримуватися. Ці люди відчувають еротичний потяг до інших, але не діють. Вони – «несексуали».
Асексуальність – інше. Це не просто утримання від партнерського сексу – асексуал в принципі не відчуває ніякого потягу до людей будь-якої статі. Спеціалізована організація під назвою The Asexual Visibility and Education Network (AVEN) використовує такі терміни та визначення:
Асексуал – той, хто ні до кого не відчуває сексуального потягу. Однак асексуали можуть мати інші форми тяжіння до людини:
- Естетичне тяжіння – виникає на основі зовнішності людини;
- Романтичне тяжіння – коли хочеться любові й інтимності, але без сексу;
- Чуттєве тяжіння – коли хочеться ласкавих дотиків, але не еротичних ігор;
- «Сірі сексуали» – ті, хто перебуває десь посередині між сексуалами і асексуалами. «Сірі сексуали» іноді відчувають еротичний потяг, але рідко;
- «Демісексуали» – ті, хто відчуває сексуальний потяг лише за наявності міцної дружби і романтичного зв'язку.
Деякі сексологи вважають, що асексуали – це ті, хто ніколи в житті не відчував сексуального потягу до іншої людини. Інші кажуть, що асексуальність – це хронічне низьке лібідо. У AVEN вважають, що люди повинні вирішити самі, є вони сексуалами, «демісексуалами», «сірими сексуалами» чи асексуалами.
Добровільний целібат (наприклад, у випадку з католицькими священиками) виключає і мастурбацію, і партнерський секс. Асексуали, тим часом, не відчувають сексуального потягу до іншої людини, але мастурбацію це не виключає.
Асексуальність відрізняється від сексуальної відрази (сильна тривога щодо партнерського сексу або відраза; часом навіть огида при думці про це). Асексуали не відчувають огиди – секс їм просто нецікавий. Вчені провели дослідження, під час якого приєднали сенсори до геніталій учасників-гомосексуалів, асексуалів і людей, які відчувають відразу до сексу. Їм показали еротичні відео. Сексуали збудилися, побачивши відповідні відео. Люди з сексуальною огидою відреагували на них негативно. Асексуали залишалися нейтральними.
Чи багато в світі асексуальних людей?
Вперше сексологи описали асексуальність в 1970-х роках, але ступінь її поширення досліджувалася протягом наступних 25 років:
- у 1991 році англійські дослідники опитали 13 765 жителів Великобританії у віці від 16 до 44 років і виявили, що 0,9% з них ніколи не займалися сексом з іншою людиною;
- у 2004 році ще одна група англійських дослідників опитала 18 тисяч жителів Британії у віці від 16 до 59 років, 1,05% з яких сказали, що ніколи не відчували сексуального потягу до кого-небудь;
- у 2001 році англійські вчені, що проводили дослідження 1991 року, запустили ще одне, опитавши при цьому 12 110 респондентів – 0,4% з них сказали, що все життя утримувалися від сексу;
- у 2010 році американські дослідники опитали 12 571 американця - 0,8% жінок і 0,7% чоловіків сказали, що не впевнені, чи відчували коли-небудь сексуальний потяг.
Таким чином, близько 0,5% або 1% населення – одна людина зі 100 або 200 – можуть вважати себе асексуалами.
Асексуали у стосунках
Багато пар мало займаються сексом (або взагалі ним не займаються). Секс необов'язковий для довгострокової прихильності. Якщо порівнювати з усім населенням, можна сказати, що асексуали схильні залишатися самотніми. Але якщо брати виключно асексуалів, то від 15 до 33% з них живуть з партнером або одружені. Одні перебувають в гетеросексуальних стосунках, інші – в гомосексуальних. У AVEN кажуть, що асексуали можуть мати успішні довгострокові стосунки без сексу, якщо партнери розділяють їх естетичне, романтичне і чуттєве тяжіння.
У той же час, багато асексуалів, у яких є стосунки, займаються сексом з партнером, щоб задовольнити його/її потреби і підтвердити близькість, що існує між ними. Деякі роблять це «на автоматі», інші – з ентузіазмом, хоча й не відчувають сексуального збудження.
Такими народилися?
Неясно, є асексуальність вродженою чи набутою. Деякі асексуали стверджують, що вони такими народилися. Інші почали займатися партнерським сексом пізніше, ніж інші, менше грали в дитячі сексуальні ігри («пляшечка», наприклад), усвідомили свою сексуальність пізніше (згідно з одним із досліджень, перший сексуальний досвід припадає на 20,6 років), мали менше стосунків, що включають секс, і менше сексу в цих стосунках.
Не дивно, що асексуали, особливо жінки, набагато частіше скаржаться на сексуальні проблеми і менше задоволені своїм сексуальним життям, ніж інші. Але асексуальні чоловіки відчувають труднощі з ерекцією нарівні з іншими чоловіками.
Ефект маятника
Перші дослідники сексу – Альфред Кінсі в 1950-е і Мастерс у 1960-ті – вважали, що всі люди сексуальні. У 1990-ті роки сексологи почали фокусуватися на сексуальному потязі, і зрозуміли, що деякі відчувають його менше, або не відчувають взагалі. Оскільки вони вважали, що сексуальне бажання – це «нормально», відсутність вважалася «ненормальною». В тодішньому посібнику з психології «Діагностичне і статистичне керівництво» докладно описувалися «розлад сексуальної відрази» та «гіпоактивний жіночий розлад бажання».
Але в останньому виданні цього посібника ці два «розлади» відсутні, і проблеми, пов'язані з ними, включені в загальну дискусію про сексуальне бажання. Деякі сексологи і більшість звичайних людей досі вважають, що відсутність еротичного інтересу ненормальна, але тенденція не бачити в цьому якоїсь патології стає все сильнішою. Все частіше люди говорять про чотири типи сексуальної орієнтації: гетеросексуальна, гомосексуальна, бісексуальна й асексуальна.
Соціальні виклики
Більшість асексуалів цілком добре себе почувають. Проблема в тому, як інші реагують на їх асексуальність. Нещодавно 25-річна асексуальна жінка написала колонку на відомий сайт Dear Abby, скаржачись на те, що її не розуміють. «Коли я кажу людям правду, вони починають думати, що зі мною щось не так. Це гормональний дисбаланс? Мене згвалтували? Я прихована лесбіянка? Ні, ні й ні. Часто вони дозволяють собі грубі й вульгарні коментарі. Один чоловік навіть припустив, що секс з ним «виправить» мене».
До честі видання, Dear Abby підтримали жінку: «Не намагайтеся відбиватися, коли люди говорять про те, в чому не розбираються».
Джерело – Вгору
