В Україні зафіксовані самогубства підлітків, яких спонукали до цього у так званих “групах смерті” у соцмережах. Подробиці розповідає голова Кіберполіції полковник поліції Сергей Демедюк.
Департамент Кіберполіції України 9 лютого 2017 року опублікував на своєму офіційному сайті інструкцію про те, як розпізнати у соцмережах так звані “групи смерті”, в яких підлітків доводять до самогубства.
“Групи смерті” – це спільноти, зосереджені переважно у мережі Вконтакте, розраховані на підлітків. Починається все з того, що їх адміністратори дають учасникам груп травматичні “завдання” – наприклад, свідомо порізати собі руки лезом, відзнявши усе це на відео. Кінцевою метою “гри” є доведення дитини до самогубства, яке вона також повинна зафіксувати на камеру.
Уперше про “групи смерті” на кшталт спільнот Синий кит, Тихий дом, Разбуди меня в 4:20 заговорили ще у травні минулого року в Росії. Тоді російське видання Новая Газета опублікувало масштабне розслідування, де був описаний принцип дій таких спільнот. Зазвичай вони об’єднані спільною символікою – це кити. Цей символ обраний не випадково, адже кити – одні з небагатьох видів ссавців, що можуть звести рахунки з життям, самовільно викидаючись на берег.
Після того, як тема набула розголосу в РФ, за гратами опинився один із організаторів цієї секти, відомий користувачам під ніком Філіп “Ліс”.
Попри це, страшна “гра” вже поширилася й іншими країнами: “кити” почали з’являтися у Білорусі, Молдові, країнах Балтії, та, зрештою, в Україні. За даними Кіберполіції, тільки в одній такій спільноті було виявлено більше двох сотень активних користувачів з України.
Подібні групи щодня блокуються адміністрацію через звернення правоохоронних органів, але їм на заміну з’являються нові.
Витративши лише кілька хвилин у пошуковику Вконтакте, за хештегом #синийкит, можна знайти чималу кількість користувачів, які долучаються до “гри” практично один за одним. На підтвердження публікують віршик:
Синий дом, что стоит на волнах
Синий кит, что плывет в облаках
Забирайте меня, кит, к себе
Я жду инструкций. Я в игре
У МВС акцентують увагу на тому, що під виглядом адміністраторів із дітьми працюють кваліфіковані психологи, здатні швидко підштовхнути їх до суїциду.
Про масштаби цієї “гри” в Україні, кількість дітей, які пройшли усі завдання аж до фінального етапу – самогубства, та про те, як протидіяти подібним випадкам, в інтерв’ю НВ розповідає очільник Департаменту кіберполіції, полковник поліції Сергій Демедюк.
– “Гра у смерть” через соціальні мережі – не нова проблема. Чому в Україні про неї заговорили лише зараз?
– Весь цей час ми займалися ситуацією. Виявляли співорганізаторів, які беруть участь у розповсюдженні такого контенту. Ситуація була штатною, допоки окремі ЗМІ не почали розповсюджувати цю тему. І ось коли всі почули, навіть ті, хто не знав і не здогадувався, почали просто цікавитися, що це таке. Інтерес довів до такого ажіотажу.
Ці групи – велика проблема. У РФ це почалося на початку 2016 року. Були арешти. Основні організатори – у Росії. Ми ж виявляємо такі групи і блокуємо їх.
– Багато українців приєднуються до цієї “гри”?
– Виявили 260 акаунтів.
– Тобто – на всю Україну 260 користувачів?
– Це тільки тих, які постійно діють – є учасниками всіх груп. Розумієте, щойно ми виявляємо групу, одразу звертаємося до адміністрації соцмережі, групу одразу блокують.
Цих 260 – це ті, які дуже активні. Щойно ми блокуємо одну групу, вони знаходять іншу і знову реєструються, продовжують “гру”. Вони знають, як це робити.
– Перед нашою розмовою я розпитала доньку, якій тринадцять років, що відбувається. Вона мені показала, як просто шукати: у пошуку соцмережі вводиш хештег #синий – і все. Результати шокують. Буквально щохвилини реєструється новий учасник.
– Ми лише за вчора, 12 лютого, виявили 13 тисяч українських користувачів у цих групах. Вони знають, що групи закриваються. Але також знають, як шукати.
– В Україні є випадки, коли “гру” пройшли до кінця – до смерті?
– Є летальні випадки у Донецьку та Івано-Франківську.
– То що робити?
– Якби все було так просто – закрив і все. Тут потрібно, щоб дітям пояснили, що це. Щоб батьки, вчителі розказали дітям, що з ними грають не ровесники, не підлітки, а дорослі тітки і дядьки, завдання яких – збагачення за будь-яку ціну. Їм важливо отримати зображення та відео, де зняті каліцтва чи смерть.
– Вони це потім перепродають?
– Так. Такий контент на закритих форумах дорого коштує, на цьому заробляють гроші. А діти думають, що гра. Фотографують те, що роблять. У соцмережах багато відео та селфі, де заподіюють собі шкоду, вбивають себе, один одного фотографують, коли під машину чи потяг кидаються.
– Діти не мають відчуття смерті, розуміння, що це – все, з домовини не встанеш.
– Знаєте, там колись була гра “Купи слона” або “На слабо”. Та то було на словах. Тепер усе перейшло в інтерактивну площину.
– “На слабо” багато дурниць робилося. Аби довести ровесникам, що не боїшся, можна було стрибнути з даху гаража, чи подзвонити комусь у двері та втекти. Але не йшлося про суїцид.
– Те, про що ми зараз говоримо – не суїцид. Це – вбивство. Суїцид – свідоме самостійне позбавлення себе життя. А тут убивство. Беруть “на слабо”: “А ти зможеш це зробити?” Ось коли вони виявляють з тієї дуже великої кількості дітей найслабкіших – тих, хто собі ріжуть руки, демонструють, що можуть собі щось заподіяти – всю увагу групи перенаправляють до неї. І починається страшний відлік днів, розпочинається той “квест”, у фіналі якого доводять до найстрашнішого.
– Можна повідомити про небезпеку батькам.
– Це складно. Діти не пишуть, звідки вони, з якої школи, району. Геопозиції нема. Ми зараз будемо зустрічатися з Міністерством освіти. Ймовірно, надсилатимемо їм інформацію, щоб у навчальних закладах звіряли прізвища.
– По друзях “пробивати”? Приміром, у виявлених мною користувачів Katya Novak та Дима Максименко, яких я сьогодні знайшла за 5 хв через пошук по хештегу, нема особистої інформації. Але вона є у їхніх друзів по соцмережі.
– Це можна зробити, поки діти не знають, що хтось націлений на пошук тієї чи іншої інформації. Вони видаляють фото, друзів, групи, в яких були раніше. У нас, на жаль, немає такої кількості людей, щоб по “кешах”, по історії кожного користувача визначити, хто він, звідки, де навчався.
Зараз потрібна масова превентивна робота. Батькам за можливості перевірити облікові записи дітей – чи не зареєстровані вони під зазначеними у нас на сайті іменами. Слідкувати за їхньою поведінкою. А у випадку виявлення таких груп у соцмережах просимо негайно повідомляти кіберполіції та адміністрації соцмережі.
Головне – треба роз’яснити дітям, що насправді відбувається. Що зі смерті немає повернення. Що це не гра, це – вбивства, на яких заробляють дорослі злочинці.
Джерело – Вгору
