У Малайзію можна переїхати жити без візи. Такий режим діє місяць. Цього часу достатньо, щоб зрозуміти, чи готова людина там залишитись. Про це розповідає українець Андрій.
"Це найдешевший переїзд. Я купив квиток на літак за 400 доларів, дістався Таїланду, а звідти потягом у Малайзію. Після того як знайдеш роботу, треба оформити бізнес-візу. Але тут майже нікому не відмовляють. Сюди їдуть чимало літніх людей. Тут діє програма "Мій другий дім". Для пенсіонерів дають знижку на проживання. На старість сюди переїхали чимало росіян із Сибіру. Не витримали жорсткого клімату", - розповів Андрій.
Чоловік працює в ресторані. Спочатку був офіціантом, тепер виконує роботу на кухні. З товаришем знімають велику квартиру з басейном, тенісним кортом, виглядом на море.
"Україну тут добре знають після того, як впав Малазійський літак. Про нього чимало говорили в країні, а Україну обвели на карті мало не в кожному домі. Раніше нас вважали росіянами. Щодо українців у них стереотипів немає. Є стереотипи щодо білих людей: якщо ти білий, у тебе багато грошей. З іншого боку, малазійці вважають, що якщо ти білий, то ніколи не надуриш, ти – відповідальна людина. Було багато разів, коли я забував гаманець і не було чим заплатити за обід. Це сприймали нормально: "Нічого, потім донесеш". Навіть якщо це буде через два дні. А ще українці – за їхніми мірками високі, тож місцеві думають, що у нас країна високих людей", - додав чоловік.
У Малайзії зовсім немає молочних продуктів. За ними українець найбільше сумує.
"Тут зовсім немає сметани, молока й сиру. Молочні продукти довготривалого зберігання везуть з Австралії. Доводилось борщ їсти з грецьким йогуртом", - додав чоловік.
Джерело – Вгору
