Точну дату, коли Україна отримає безвізовий режим із Євросоюзом, в уряді вже не називають. Експерти й раніше про подібні обіцянки чиновників говорили як про безвідповідальні.
Тим часом підтримку Європарламенту у бажанні вільно перетинати кордони Шенгенської зони отримала Грузія, давній попутник нашої країни у перемовинах щодо безвізового режиму. В Грузії реформи почалися більше 10 років тому. А ось для України обговорення процедури запровадження безвізового режиму розпочнеться лише після остаточного схвалення механізму припинення безвізового режиму. Експерти кажуть, що потенційних мігрантів з Грузії в Євросоюзі побоюються менше, ніж з України – чисельність населення кавказької країни значно менша.
В березні-квітні грузинські громадяни зможуть перетинати кордон із країнами Шенгенської зони, не отримуючи віз. Принаймні саме такі терміни називають грузинські політики після рішення Європейського парламенту, який підтримав безвізовий режим для Грузії. Тепер рішення має ухвалити Рада ЄС і остаточно воно набере чинності після того, як почне працювати «механізм призупинення» безвізового режиму, ухвалений Європарламентом 15 грудня 2016 року.
На думку колишнього прес-аташе посольства Грузії в Україні Бачо Корчилави, рішення по Грузії прийняли швидше, аніж щодо України, тому що реформи у кавказькій країні почалися набагато раніше.
«Те, чого чекали від України, в Грузії працює вже давно. Наприклад, електронне декларування запрацювало, якщо я не помиляюсь, ще в 2012 році. Документообіг і митні декларації також вже давно електронні. Фундаментальні реформи в Грузії почалися ще в 2005 році і вона пройшла довгий шлях. Тоді Грузія відставала від України років на 20», – заявив Корчилава. Він також зазначив, що в Грузії вже давно при владі немає людей із багатомільйонними статками.
Грузія сприймається ЄС меншою проблемою, ніж Україна – дипломат
На думку голови правління благодійного фонду «Майдан закордонних справ», дипломата Богдана Яременка, Грузія дійсно виконувала домашнє завдання швидше, і європейські політики навіть пригальмовували надання їй безвізового статусу, щоб надати його двом країнам одночасно.
«На сьогодні це вже політична воля в Євросоюзі відзначити той факт, що Грузія впоралась із своїм домашнім завданням швидше, ніж Україна. Також я не можу виключити, що з точки зору міграції, Грузія сприймається меншою проблемою, ніж Україна», – заявив Яременко.
Дипломат наголосив, що по Україні Євросоюз прийняв рішення ще влітку, коли Єврокомісія заявила про готовність нашої країни до безвізового режиму. Проте чітких термінів остаточної процедури не існує, тому обіцянки українських урядовців із різними датами надання безвізу були безвідповідальними.
«Є підозри, що не з технічних причин процедура прийняття остаточного рішення по Україні затягується. Щонайменше одна з країн Євросоюзу, Франція, сумнівається і намагається всіляко відкласти це рішення. З останніх заяв, що остаточне рішення повинно прийматися після президентських виборів, щоб відповідальність ніс вже новий президент», – заявив Яременко.
Механізм призупинення мають затвердити в лютому і потім почнуться переговори про Україну – віце-прем’єр
Віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванна Климпуш-Цинцадзе наголосила, що жодних дат надання Україні безвізового режиму називати не буде – занадто багато Україна чула обіцянок з боку найвищих посадовців ЄС, зокрема президента Єврокомісії Жан-Клода Юнкера. Він обіцяв «безвіз» до кінця 2016 року.
«В нас є трохи відмінна процедура, порівняно з Грузією. Початок триалогу (консультації між Радою ЄС, Європарламентом та Єврокомісією – ред.) з українського питання має бути тоді, коли буде рішення Європейської ради щодо механізму можливого призупинення безвізового режиму із третіми країнами. Це рішення планується Європейською радою десь на середину лютого. Я би говорила про те, що після того ми маємо очікувати початку триалогу по Україні», – наголосила віце-прем’єр-міністр.
Критерієм для зупинення безвізового режиму для України може стати антикорупційний індикатор, вважає виконавчий директор ГО «Європа без бар’єрів» Ірина Сушко. Євросоюз також може скористатися механізмом призупинення, якщо імміграційні чи безпекові ризики будуть посилюватися.
«Євросоюз запропонував постлібералізаційний моніторинг по індикаторах, які мають демонструвати прогрес чи відкат у реформах. Сьогодні ці критерії формуються, але нам відомо, що для України буде швидше за все запроваджено індикатор боротьби з корупцією», – заявила експерт.
За її словами, показовим є досвід Молдови, яка отримала безвізовий режим і після цього зменшила фокус уваги до реформ внаслідок чого вони пішли на спад. Реформи в Україні є мабуть більш значущі, ніж безвізовий режим сам по собі, наголосила Сушко. Вони є доволі успішними, і українцям треба дбати про їх стійкість.
Джерело – Вгору
