Прописати вичерпний перелік статей, за якими партії можуть витрачати державні кошти, закликає Верховну Раду громадська організація «Комітет виборців України» (КВУ).
Державне фінансування партій в Україні започаткували з липня минулого року, і за підсумками першого етапу активісти наголошують на необхідності вдосконалити законодавство, щоб партії раціональніше використовували бюджетні гроші. Чому політичні партії взагалі отримують кошти платників податків, Радіо Свобода пояснює разом із аналітиком КВУ Денисом Рибачком.
Які партії в Україні отримують фінансування з державного бюджету?
Наразі державні кошти отримують 6 партій, які пройшли до парламенту за підсумками виборів 2014 року: «Народний фронт», «Блок Петра Порошенка», «Об'єднання «Самопоміч», «Опозиційний блок», «Радикальна партія Олега Ляшка» та «Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина».
«Опоблок» раніше заявляв, що відмовився від держфінансування, але у Національному агентстві з питань запобігання корупції (відповідальному за розподіл коштів) цю інформацію спростовують.
Як очікується, після наступних парламентських виборів право на державне фінансування матимуть ті партії, які подолають 2-відсотковий бар’єр. Це прописано у законі «Про політичні партії в Україні». Тобто партія може не потрапити до парламенту, але матиме можливість отримувати на розвиток кошти з держбюджету.
На яких підставах і чому партії фінансують із державного бюджету?
Відповідні зміни до законодавства набули чинності 1 липня 2016 року.
«Державне фінансування політичних партій – це механізм (загальновизнаний, бо в Європі лише поодинокі держави не мають такої норми), який забезпечує незалежність партій від, наприклад, певних олігархічних груп, – каже Денис Рибачок. – Замість того, щоб іти до якихось багатих людей і просити гроші, партії отримують їх від платників податків».
Про яку суму йдеться?
Згідно з законом «Про політичні партії в Україні», щорічний обсяг державного фінансування політпартій «становить дві сотих розміру мінімальної заробітної плати, встановленого на 1 січня року, що передує року виділення коштів державного бюджету, помноженого на загальну кількістьвиборців, які взяли участь у голосуванні у загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі на останніх чергових або позачергових виборах народних депутатів України».
У 2017 році ця сума складе близько 398 мільйонів гривень. Тобто, якщо розподілити цю суму на чисельність населення (42 603 854 людей за даними Держстату станом на 1 грудня 2016 року), то вийде близько 10 гривень із людини на рік.
На що партіям дають державні кошти?
За рахунок коштів державного бюджету фінансується статутна діяльність політичних партій, не пов’язана з їхньою участю у виборах, а також відшкодовуються витрати політичних партій, пов’язані з фінансуванням їхньої передвиборної агітації під час чергових та позачергових виборів народних депутатів України.
Водночас у КВУ наполягають, що перелік статей, за якими можуть витрачатися кошти, варто деталізувати. «Саме поняття «статутна діяльність» є досить розпливчастим. До того ж, у різних партій різні статути», – каже Денис Рибачок. Серед переліку статей, які КВУ пропонує для розподілу коштів, – зокрема, проведення зустрічей із виборцями, організація петиційних кампаній, оплата праці найманим працівникам парторганізацій тощо. Там, однак, виступають категорично проти витрат бюджетних коштів на саморекламу партій.
Хто ці витрати контролює?
Державний контроль за використанням партіями коштів, виділених з державного бюджету, здійснюють Рахункова палата та Національне агентство з питань запобігання корупції.
Наразі політична партія повинна щоквартально звітувати про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру, а також оприлюднювати такий звіт. Якщо партія не подає такий звіт або подає його з вказанням недостовірної інформації, це буде підставою для зупинення її державного фінансування.
Яка взагалі структура фінансування партій в Україні?
Крім державного фінансування тих партій, які можуть на нього претендувати за законом, надання матеріальної та фінансової підтримки партіям здійснюється також у формі внесків. Детальніше про це – у статті 14 закону «Про політичні партії в Україні».
Джерело – Вгору