Фінансова криза, яка почалась в Україні три року тому, суттєво змінила "рельєф" банківської системи, яка традиційно була найбільш розвинутим фінансовим сектором країни.
Революційна зміна влади, втрата частини території та війна стали поштовхом до глобальних змін у банківській системі країни.
На початку 2014 року в Україні було зареєстровано 180 банків, а зараз їх лише 96. Постраждали навіть системоутворюючі банки, такі як Дельта-банк, або Приватбанк.
Абсолютну більшість банків, куди входила тимчасова адміністрація Фонду гарантування вкладів, чекала ліквідація. Більше того, на момент визнання неплатоспроможними банки були фактично порожніми і повернення вкладів їх клієнтам дорого обходиться державі дотепер.
Але ключовою тенденцією розвитку банківської системи у цей час було збільшення частки державного капіталу у банківському секторі. Цей процес спостерігався протягом усього часу після Майдану, а націоналізація Приватбанку стала його кульмінаційною точкою.
ЕП вирішила проілюструвати, як росла роль держави в банківській системі протягом 2014-2016 років.
Активи
Нині державними можна назвати тільки сім банків: Ощадбанк, Укрексімбанк, Укргазбанк, Розрахунковий центр, Український банк реконструкції та розвитку, неплатоспроможний Родовід банк та націоналізований наприкінці 2016 року Приватбанк. Це навіть не десята частина від чисельності усіх діючих банків в Україні. Однак три з них — Ощадбанк, Укрексімбанк та Приватбанк — є лідерами за обсягом активів, які в сукупності складають 578 млрд гривень.
На графіку нижче видно, що сумарний обсяг активів банків у гривнях протягом 2014-2016 років лишився приблизно на тому ж рівні. У 2017 році частка держбанків в загальній сукупності активів суттєво зросла, однак і до цього року частка держбанків росла.
Кредити
Однією з найбільших проблем ліквідованих банків було те, що вони фактично не виконували одну з головних своїх функцій — перерозподіл грошей в економіці. Часто вони використовували вкладені гроші для фінансування інших компаній своїх власників, тобто інсайдерів.
Про цю проблему останнім часом говорять багато через ситуацію з Приватбанком. Проблема державних банків в свою чергу в тому, що більшість їх кредитів фактично неробочі, оскільки видавались за політичними домовленостями.
З графіку нижче видно, що відносну стабільність держбанкам забезпечували кредити юридичних осіб.
Депозити
Частка депозитів у держбанках постійно росла протягом 2014-2016 років, а з націоналізацією "Привату" вона стала більшою, ніж у всього приватного сектора.
Таким чином, протягом 2014-2016 років роль держави у банківській сфері зросла до такої, що тепер її можна назвати монопольною. І це не дуже добре — український досвід показує, що владі краще не довіряти банківські установи, оскільки недбале управління ними призводить до значних збитків для держави.
Джерело – Вгору