Наскільки ефективно наша країна створює собі позитивний імідж за кордоном.
Днями виповнився рік з того моменту, як в Україні офіційно вступив в силу закон про систему іномовлення. Лише на другому році військового конфлікту на Донбасі уряд вирішив створити свій інформаційний ресурс, який міг би змагатися з російським пропагандистським лобі в Європі та світі. Як зазначається в тексті закону, мета іномовлення: "захист національних інтересів України за кордоном, формування та підтримка позитивного іміджу нашої країни в світі шляхом оперативного, об'єктивного інформування про події в Україні". Яким вийшло українське іномовлення та скільки бюджетних коштів йде на його підтримку, розбирався "Апостроф".
Грошей немає
Міністерству інформаційної політики так кортіло якнайшвидше запустити телеканал, орієнтований на іноземного глядача, що проект стартував вже 1 жовтня 2015 року, тобто до прийняття депутатами самого закону про систему іномовлення. Канал створили на базі телеканалів УТР і БТБ і назвали його UA TV. Правда, спочатку міністр інформполітики Юрій Стець планував назвати його Ukraine Tomorrow на противагу російському каналу іномовлення Russia Today. "У нас є майбутнє, а у них - тільки сьогодні", - аргументував Стець. Але виявилося, що бренд Ukraine Tomorrow вже забронювала Group DF Дмитра Фірташа, тому від ідеї медійного тролінгу росіян довелося відмовитися.
Зараз UA TV можна побачити на власному каналі youtube і кабельних мережах Молдови, Словенії, Болгарії, Ізраїлю, Азербайджану, Грузії та країн Балтії. Всього було укладено 58 договорів з кабельними операторамі.Также сигнал роздають три супутника: GALAXY 19, який покриває територію США, Канади, Мексики, AZERSPACE-1, що забезпечує мовлення на Туреччину і арабські країни, а також AMOS 3 для східної Європи. А от для телеглядачів Західної та Центральної Європи канал не є таким доступний, хоча саме на цій території формується санкційна політика щодо Росії. Не в останню чергу вона пов'язана з громадською думкою простих європейців, які дивляться телевізор. Серед європейських кабельників канал транслюється тільки в мережах Данії та Польщі.
У Мініформполітики кажуть, що така ситуація склалася через нестачу фінансування. "Фінансування іномовлення в цьому році було нульовим. Гроші виділені тільки на 2017 рік. Тому нам було складно реалізовувати поставлені завдання", - пояснив "Апострофу" заступник міністра Артем Біденко.
Гроші довелося вичавлювати з УТР і "Укрінформу", які разом із каналом UA TV, входять в один державний медіахолдинг "Мультимедійна платформа іномовлення України". Тому для того, щоб охопити сигналом Західну і Центральну Європу було прийнято рішення піти шляхом поширення контенту через Smart TV.
"Ми пишаємося договором із "Картина ТВ", це одна з трьох найбільших світових ОТТ-платформ. Завдяки їм, нас може дивитися українська діаспора в Німеччині, Ірландії, Британії, Фінляндії, оскільки супутники не закривають ці країни. Фактично в будь-якій точці світу можна дивитися канал іномовлення, маючи Smart TV ", - додав Артем Біденко.
Однак в бюджеті 2017 року парламентарії заклали гроші на розвиток іномовлення. За словами Біденка, це 100 мільйонів гривень."На ці гроші реально взяти новий супутник Hotbird, який допоможе закрити Центральну і Західну Європу, зробити нову студію, створити англомовну редакцію. Плюс, ми залучаємо донорські кошти, звертаємося до міжнародних організацій, постійно працюємо з посольствами інших країн і просимо їх про допомогу. Але більша частина грошей піде на забезпечення зарплат людям", - пояснив заступник міністра.
Інформаційний ефект
Але навіть якщо UA TV має скромні, за медійними мірками бюджети (російський "Russia Today" виїдає з федерального бюджету близько 300 мільйонів доларів щорічно), все одно постає питання витрачання цих коштів, адже інформаційний ефект від нашого іномовлення в світі поки незрозумілий. У Мінінформполітики відзначають, що спеціальних досліджень на цю тему не проводили, так як все знову-таки впирається в гроші. "Але якщо говорити про Латвію, то щомісячні ефірні довідки показують, що в цій країні протягом кожного місяця 20 тисяч глядачів хоча б раз включили телеканал і дивилися його більше двох хвилин. Ясна річ, що є феномен перемикання каналів, але я думаю, що з 20 тисяч мінімум 5 реально дивляться новини з України. І це лише в Латвії ", - говорить Артем Біденко.
Що стосується аудиторії іномовлення на каналі в Youtube, то на момент написання цього матеріалу, нашого мовника в мережі дивилося не більше 10 глядачів, а іноді, протягом дня, цей показник дорівнював 1 людині і ця людина була журналістом "Апострофа". "Канал іномовлення не орієнтований на youtube-аудиторію. І в принципі жоден телеканал не орієнтований на youtube-аудиторію, адже люди дивляться канали все ж таки у телевізорі", - парирує Артем Біденко.
Однак аудиторія, наприклад, Al Jazeera English, який фактично знаходиться в одній новинний ніші з українським іномовником, в цей же час становила близько 1 тисячі глядачів.
За словами медіаексперта Наталії Лігачової у такому низькому кількості переглядів немає нічого дивного, адже контент UA TV досить слабкий. "На даному етапі маємо те, що маємо. Державне іномовлення розвивається, але потрібен ще досить тривалий час для того, щоб воно вийшло на прийнятний формат для просунутого глядача. Поки там дуже слабка картинка і канал більше нагадує радіо, а не телебачення. Але це не означає, що не потрібно нічого робити, для того, щоб не тільки протистояти Russia today та іншим російським проектам, але й просто доносити інформацію про Україну в різні куточки світу. Потрібно розуміти, що можливості України в цьому сенсі обмежені, але бажання давати світу якомога більше інформації про нашу країну не може не вітатися ", - розповіла" Апострофу" Лігачова.
Крім того, за словами Лігачової, Мінінформполітики надто передчасно відмовилося від ідеї співпраці з приватними іномовниками. Нагадаємо, що з 2014 року для іноземної аудиторії розпочав мовлення телеканал Ukraine Today, який входить до холдингу "1+1 Media". Однак навесні канал закрився, а з 1 січня 2017 року припиняє роботу і сайт проекту. З огляду на економічну ситуацію в країні, підтримувати проект, який має виключно соціальний характер, а держава, в той же час, демонструє нульову зацікавленість в його існуванні, для нас неможливо ", - зазначив гендиректор "1+1 Media" Олександр Ткаченко.
"Не можна було відкидати те, що було раніше, - запевняє Наталія Лігачова. - Якщо УТР дійсно не витримував ніякої критики і канал потрібно було або закривати, або жорстко реформувати, то відмова співпраці Мінінформполітики з Ukraine Today, яке створювалося зусиллями холдингу Коломойського "1+1 Media" в значній мірі була помилкою. Думаю, що можна було знайти можливості для того, щоб використовувати приватні і державні гроші".
Втім, екс-гендиректор НТКУ Зураб Аласанія вважає, що навіть державно-приватне партнерство не створило б в короткі терміни якісний український міжнародний телеканал.
"Жоден з українських телеканалів не виробляє міжнародний контент і не здатний працювати в світовому масштабі. У наших каналів просто немає новинних кореспондентських пунктів у світі. Пара "сплячих" корпунктів є у "Інтера" і все. Фактично міжнародки в Україні взагалі не існує, ні для того, щоб пояснювати українцям, що відбувається в світі, ні тим більше для того, щоб впливати на світ. Може спочатку донесемо об'єктивну інформацію про Україну, куди це необхідно в першу чергу: в Крим та Донбас. Давайте спробуємо мовити там, і вважати це іномовленням. Певно, цим має займатися Мінінформполітики, але на мою думку це нездійсненна мрія. Якщо там російськомовна аудиторія, значить слід робити канал російською мовою. Але якщо міністерство робитиме канал російською мовою, будуть великі проблеми з громадською думкою", - пояснив "Апострофу" Аласанія.
Експерт додав, що надією українського іномовлення може стати не канал, а державне інформаційне агентство" Укрінформ ", яке вже є доступним англійською, французькою, іспанською, німецькою та китайською мовами. "Укрінформ" працює досить непогано і схоже, що він зможе стати локомотивом у мультимедійному холдингу, і навіть з часом витягне телебачення. Інша річ, що я не впевнений в ролі телебачення як такого та його майбутньому потенціалі. Ми ж розуміємо, що в сучасному світі воно скоро вимре. Але в Україні цей процес затягнеться. Мусимо шукати інші шляхи і, судячи з досвіду "Укрінформу", їх знаходять. Отже успіх є можливим ", - резюмував Аласанія.
Джерело – Вгору
