У приміщенні Києво-Могилянської академії відбулася церемонія нагородження переможців конкурсу публікацій про Голодомор імені Ґарета Джоунза.
Переможниця конкурсу журналістка Катерина Кіндрась не змогла отримати її особисто, оскільки проживає у США. Вона написала листа до журі, в якому зазначила, що свій приз у розмірі 700 доларів США вона передає до свого рідного села на Житомирщині як внесок для майбутнього пам’ятника жертвам Голодомору.
Призер конкурсу журналіст Віталій Портников під час обговорення звернув увагу на те, що в конкурсі робився наголос на боротьбі проти гнобителів, а не лише на жертвах. Наступні промовці теж говорили про те, що українці були не лише жертвами, але і борцями і це дуже важливо підкреслювати, щоби вони відчували себе народом борцем, а не народом жертвою.
На конкурс надійшло 64 роботи. Переможці розмістилися наступним чином.
Перше місце, $700 доларів – Катерина Кіндрась за статтю “Справа Віктора Кравченка”
Друге місце, $500 доларів – Тетяна Кудря за статтю “Боротьба триває… ”
Третє місце, $400 доларів – Віталій Портніков за статтю “Народ повстань”
Четверте місце, по $300 доларів кожному – Микола Рубанець за статтю “Голодомор 1946-1947 рр. у Чернівецькій області – боротьба за виживання” та Ігор Загребельний за статтю “Сльози, що роз’їдають сталь”
Шосте місце, $200 доларів – Володимир Стецюк за статтю “Хронічний геноцид в центрі Європи”
Сьоме місце, $100 доларів – Наталія Осипчук за статтю “…То душі мертвих промовляють”.
Нижче від списку переможців на сайті (https://sites.google.com/site/thegarethjonesprize/Pryzery) Конкурсу можна прочитати їхні статті.
Британський журналіст Ґарет Джоунз, чиїм іменем названо конкурс, був одним з небагатьох, хто розповів про Голодомор в Україні 1932-33 років. Іноземні журналісти, які працювали у Москві, звинуватили його у брехні. Він наполягав на своєму. Незабаром він був убитий. Дослідники його життя і творчості вважають, що не можна виключати, що до вбивства причетний Кремль.
Джерело – Вгору
