Ця стаття не написана на захист Міністра культури України. Євген Нищук не є просто Міністром культури України.
Він блискучий діяч культури і політики, відомий актор, народний артист України, а також голос Майдану Гідності, який кожен день від рана, до пізньої ночі, провадив подіями незважаючи на обставини і небезпеку. Йому не треба захисту зокрема перед т. зв. Опозиційним блоком, зграєю осіб які не мають відношення до української генетики або є просто перевертнями, багато з яких повинні сидіти сьогодні в тюрмі за злочини проти українського народу та народу України.
Сказав Євген Нищук таке:
“Другим безпековим моментом це є культура. Тому що вона має здатність виховувати і формувати суспільство. І ця ситуація яка склалася на сході й півдні країни, – це прірва свідомості. Більше того. Коли ми так багато говорили про генетику, на Запоріжжі, на Донбасі, на тому…Немає там ніякої генетики. Це свідомо завезені…”
Краще не можна було стисло окреслити одну з більших трагедій сучасної України і її дійсність. Там дійсно поселились завезені, а то і навіть колонізатори.
Немає української “генетики” бо на Україні століттями переводили “геноцид” українського народу. Походження обох слів, корінь їх з грецького що означає рід або, в ширшому, нація. Давайте не обманюймо себе. Україна це не нормальна країна. У нормальних країнах навіть дуже різноманітних, живе плюралістичне суспільство під етнічним чи релігійним чи расовим оглядом, але рідко вкорінювалося населення вороже до титульної нації, населення яке складалося з п’ятої колони, колонізаторів і їх навіть відносно невинних але з психозом нащадків.
Відомий польський американський, навчений у Львові, єврей який був автором терміну “геноцид” а також одним з авторів Конвенції Організації Об’єднаних Націй запобігання та покарання злочину геноциду Рафаель Лемкін при аналізі геноциду українців у ХХ віці, зокрема звернув увагу на останню сторінку тактики впровадження геноциду, способом поселення на місця вимерлих, їх ворогів — москалів які там і залишилися, а їх нащадки виростали з психікою ворожою до вимерлого населення.
Якщо хтось не вірить, що гени ворожості переходять з роду в рід, то поручаю застановитися над недавнім жестом москалів під Центром Української культури в Москві в час цьогорічного відзначення Україною жертв Голодомору 1932-33 років. Там підкинули з відповідним написом кості з черепом свинячим. У Росії українці не сміють вшановувати пам’ять жертв Голодомору. За це карають. До речі за це ліквідовано обидві єдині центральні українські організації у Росії.
Факт відсутності української генетики в різних регіонах України, зокрема на Сході і Півдня, відбився до великої міри на майже цілу Україну. Москалі, євреї, малороси, а то і ті які чваняться українським патріотизмом, але розмовляють за звичай по російському, розуміють наслідків своїх розмов. Хіба тільки і наївні малороси цього не розуміють. А результат один і то дуже суворий, що не тільки деякі регіони України але і уся країна починає відчувати брак української генетики.
Сьогодні з війною на Сході, донецькі, луганські, для безпеки і вигоди поселилися у Львові. У Львові вже відчутна російська мова. Тобто процес воєнний який затягується має відворотний ефект. Так він скріплює мабуть національну свідомість, але також поширяє пістряка “москальства” на інші регіони України. Хто переможе не відомо. В між часі Банкова не має найменшої стратегія крім власного збагачування. І не диво вже 25 років Банкова за різних президентів немала стратегія українізації.
Євген Нищук говорив тільки про процес виховання та культурного формування частин України де відсутня генетика бо він Міністр культури. Але він ясно сказав що культура це другий безпековий момент. Перший це армія та новітня зброя. До зброї належить місцеве населення. Так по цілому світі в історії місцеве населення колонізаторів служить окупантові. Це мабуть треба пригадати і полякам які лицемірно засуджують УПА на Волині за події 1943 року. Зрештою поляки це добре знають бо штучно вивезли українців з своїх автохтонних осель у новій за границями Польській Людо-вій у 1947 році, і це зробили не з колонізаторами, а з зовсім невинним населенням та переселили у не сконцентрованих поселеннях . Москалі поселили Донбас москалями колонізаторами після Голодомору. До того і після посилювали москалів на півдні України коли будували Дніпрогес та коли висилили татарів з Криму у 1944 році.
Суть зрозуміла. Але ми не сталіністи, ні москалі, чи польські шовіністи. тому не будемо штучно пересилювати. Радже кордон з ворогом Росією має бути закритим, а також повинна бути впроваджена конкретна та про-активна програма поселення на східних та південних регіонах нормальних українців надаючи їм особливих економічних пільг. Рівночасно в Україні має впровадитися покарання за злочини, а не селективна боротьба з “корупціонерами” які не догоджають теперішній владі.
З днем незалежності треба було розпочинати тактику протиборства генетиці геноцидів. Ми це занедбали. Досі немає національної програми. Треба починати негайно. Тільки як це робити з теперішньою владою де також бракує української генетики?
Народ мусить як у минулому дати владі зрозуміти, що державою керує народ, а не олігархи, що Україна це держава народу з українськими духовними генами, та що для ворожих нащадків навезених, які тільки наживаються і роблять ворогові прислугу, немає там місця.
Джерело – Вгору
