Ні дієти, ні спорт більше не допоможуть. Прожити довше можна буде тільки за допомогою науково-технічних проривів або тотальної кіборгизації. І те й інше вже не за горами, пишет Новое Время.
Французькі журналісти відвідували відому довгожительку Жанну Кальман щороку в день народження. На її 117‑річчя сталася кумедна історія. Прощаючись з Кальман, один із журналістів сказав: "До наступного року, можливо". На що старенька саркастично відповіла: “Можливо. Адже ви не так вже й погано виглядаєте".
Кальман, повелителька часу, як її часто називали журналісти, назавжди увійде в історію як жінка, яка своїми очима бачила Вінсента Ван Гога, пережила дві світові війни, бачила зародження телефонного зв'язку і дожила до епохи інтернету.
Француженка зовсім не була живим прикладом здорового способу життя. Кальман, яка народилася в 1875 році і померла в 1997‑му, все життя любила фуа-гра і шоколад, не цуралася червоного вина і, страшно сказати, до самої смерті відмовлялася кинути курити.
Кальман часто ставлять у приклад в розмові про те, що оптимізм, життєлюбність і почуття гумору можуть бути важливіші того ж куріння.
Але навіть це поєднання характеристик не дозволило Кальман прожити більше 122 років. Звичайно, це значна цифра в порівнянні з середньою тривалістю життя в світі (71 рік), але чи можна вважати її межею людських можливостей?
Так, можна і потрібно, стверджують вчені. Навіть найпотужніша життєлюбність і найвисокопробніший сарказм не здатні подолати те, що у людського організму є певний ресурс.
Сьогодні ми живемо значно довше, ніж наші предки 100 років тому. Але зростання тривалості життя дуже сповільнилося. І немає ніякої надії, що воно коли‑небудь продовжиться. 100-125 років – така межа тривалості життя, що визначається ресурсом людського організму.
До такого висновку дійшли дослідники з медичного коледжу Альберта Ейнштейна в Нью-Йорку. Вони проаналізували дані про тривалість життя в США, Великобританії, Франції та Японії. “Ми досягли максимуму тривалості життя у 1990‑х, – констатує генетик Ян Вііг, керівник дослідження. – З того часу зростання сповільнилося".
Середня тривалість життя представника людського виду навряд чи зможе перевищити 125 років, стверджують дослідники. Обмежувачем виступає ряд генетичних факторів, іншими словами — людина вперлася в стелю, закладену самою природою.
Це не означає, що неможливо й далі нарощувати тривалість життя, констатують дослідники. Але це вимагає наукових і технологічних втручань в організм, які вже не будуть мати відношення до звичних понять "здоров'я" та "здоровий спосіб життя".
Простіше кажучи, скільки б ви не стежили за рівнем холестерину, скільки б не їли лосося і не пили червоного сухого вина, скільки б не утримувалися від куріння і не намагалися проводити час на свіжому морському повітрі, вам не вдасться прожити довше, ніж відведено природою.
Джерело – Вгору