Громадські організації розробили і передали українському уряду Дорожню карту, яка покликана усунути дискримінаційні норми законодавства щодо внутрішньо переміщених осіб.
Про Дорожню карту у сфері соціального забезпечення переселенців ти жителів непідконтрольних територій розповідає координаторка Донбас SOS Ольга Гвоздьова, пише "Громадське радіо".
Тетяна Трощинська: Чому ця карта була розроблена? Що далі ви будете з нею робити?
Ольга Гвоздьова: Карта була розроблена, бо на наше переконання і переконання громадських організацій, які долучилися, 2016 рік показав нечуване погіршення у дотриманні прав внутрішньо переміщених осіб і громадян, які проживають на непідконтрольних територіях. Це було зроблено низкою рішень: списки СБУ, не приведення нормативних актів до закону, зменшення фінансування адресної допомоги.
Національні громадські організації піднімали ці питання багато разів, а останні місяці також дуже пожвавились і представники міжнародних організацій. Власне, опираючись на це і на багато інших рекомендацій, ми разом з іншими громадськими організаціями розробили таку дорожню карту з шести кроків. Її підписали шість організацій, але вона відкрита — кожен може підтримати.
Вже минуло 2 тижні як ми надіслали офіційні листи уряду, різним міністерствам — офіційної відповіді ще немає. Що ми плануємо далі — мені здається, що один із інструментів як запроваджувати цю дорожню карту — це нова робоча група при Міністерстві з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб.
Тетяна Трощинська: Які шість кроків прописані у цій карті? Як це стосуватиметься щоденного життя внутрішньо переміщених осіб?
Ольга Гвоздьова: У змісті цієї карти немає нічого нового. Всі кроки базується на тому, що ми маємо забезпечити те, що людям необхідно, те що ми їм обіцяли за Конституцією. Один з наших принципів — це недискримінація. Треба внести кардинальні зміни до постанови № 365, яка відділяє переселенців від інших осіб, які отримують соціальні виплати. Мати-одиначка повинна отримувати соціальну допомогу, незалежно від того переселенець вона чи ні.
На наше переконання треба скасувати монополію «Ощадбанку», який виплачує допомогу переселенцям. Він вже зараз зловживає цією монополією. Наприклад, до нас звернувся пенсіонер з питанням, чому sms-банкінг у пакеті послуг для переселенців дорожчий, ніж у інших пенсійних пакетах послуг? Також один з найважливіших пунктів нашої карти, який постійно викривлюють і маніпулюють — це створення механізму виплати пенсій громадянам, які проживають на тимчасово окупованих територіях.
Андрій Куликов: Якщо порівняти статус ВПО, наприклад, з набуттям громадянства — людина кудись переїжджає, п’ять років живе у новій країні, отримує відповідне громадянство і позбувається статусу іноземця чи людини без громадянства. А статус ВПО — це на все життя?
Ольга Гвоздьова: Я сподіваюся, ні. Але тут маємо пам’ятати про декілька моментів. Зараз статус ВПО, на жаль, дає можливість отримати тільки адресну допомогу від держави і підтримку від громадських організацій. Але цей статус не надає участі в громаді, наприклад, виборчого права. Тож деякі люди вибирають не отримувати статус ВПО, а просто змінюють реєстрацію, якщо мають таку можливість. Але є інша категорія — малозабезпечені люди, які потребують допомоги і підтримки. Коли будуть втілені державні програми по житлу і працевлаштуванню для внутрішньо переміщених осіб — тоді ми зможемо говорити про поступовий перехід від статусу ВПО, але він не буде швидким.
Джерело – Вгору
