Юристи громадської приймальні ГО “MART” допомогли чоловікові уникнути неправомірного стягнення коштів банком.
Про це пише сайт УГСПЛ.
До громадської приймальні ГО “MART”, яка є членом Української Гельсінської спілки з прав людини, звернувся громадянин В., учасник АТО, з проханням надати йому юридичну допомогу та скласти документи процесуального характеру.
При розгляді справи з’ясувалося, що 28 жовтня 2005 року громадянин В. подав до ПАТ КБ “ПриватБанк” заяву позичальника про отримання строкового кредиту у сумі 2006,16 грн зі сплатою процентів за користування кредитом на строк 12 місяців по 27 жовтня 2006 року за технологією кредитування «Просто Кредит».
30 жовтня 2006 року пан В. виконав свої зобов’язання за вказаним договором, який був оформлений заявкою, та термін дії якого сплив 27 жовтня 2006 року. Унаслідок цього він вважав договір виконаним, тобто було повернено залишок поточної заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту).
Дане твердження в подальшому підтвердив Приватбанк у власній же позовній заяві до пана В., а саме: відсутністю даної вимоги у поданій позовній заяві, що була подана до Козелецького районного суду у липні 2016 року.
ПАТ «КБ «ПриватБанк» пропустило строки звернення до суду, тому дана позовна заява не підлягала задоволенню, у тому числі і на тих підставах, що банк протягом 10 років не повідомляв «боржника» про існуючу заборгованість, чим були порушені порядок ведення договірних правовідносин.
Згідно доданих до позовної заяви розрахунків основна заборгованість складала «нуль» гривень, а відсотки, пеня та штрафні санкції за десять років склали близько 13 тисяч гривень. За вказаний період Приватбанк жодного разу не звертався до громадянина В. про сплату заборгованості.
Юристи ГО «МАРТ» склали заперечення на позовну заяву, де було використано вимоги Цивільного кодексу щодо загальної позовної давності тривалістю у три роки та спеціальної – в один рік, що застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
Також при складанні заперечення були застосовані правові висновки, що викладені у Постанові Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (справа №6-16цс15), а саме: щодо правил застосування строків позовної давності в подібних правовідносинах.
Тобто, на думку юристів ГО «МАРТ» ПАТ «КБ «ПриватБанк» пропустило строки звернення до суду, тому дана позовна заява не підлягала задоволенню, у тому числі і на тих підставах, що банк протягом 10 років не повідомляв «боржника» про існуючу заборгованість, чим були порушені порядок ведення договірних правовідносин.
Крім того, у розрахунках банку не був вказаний період проходження військової служби за мобілізацією громадянином В. у зоні проведення АТО.
28 вересня 2016 року Козелецький районний суд, у порушення порядку застосування матеріальних і процесуальних норм, та взагалі не прийнявши до уваги письмове заперечення, виніс рішення про задоволення позову та стягнення з пана В. 13 тисяч гривень, а також 1378 гривень судового збору на користь Приватбанку.
Не погоджуючись із даним рішенням та підставами для його винесення, юристи громадської приймальні “MART” склали обґрунтовану апеляційну скаргу.
Врахувавши усі обставини, що були викладені у апеляційній скарзі, 9 листопада 2016 року Апеляційний суд Чернігівської області виніс справедливе рішення, яким скасував рішення Козелецького районного суду та відмовив у задоволенні позову ПАТ «КБ «ПриватБанк» до пана В. про стягнення заборгованості за кредитним договором у загальній сумі 13 тисяч гривень, а також судового збору у сумі 1378 гривень.
Інформація для тих, хто зацікавився даною справою може бути знайдена за номером справи 734/1905/16-ц (провадження № 2/734/695/16) у Єдиному державному реєстрі судових рішень на офіційному веб-порталі «Судова влада України».
Джерело – Вгору
