Чесна і компетентна влада починається з прозорості і неупередженості кадрових призначень. Проте, чиновники знову провалили чергову реформу, перетворивши на фарс відкриті конкурси.
Чергове здивування - новопризначений заступник міністра МВС, 24-річний фахівець із «зелених технологій», що перед зайняттям посади проживала у Стокгольмі. Зайве говорити про «перспективи» зменшення злочинності при такому кадровому рішенні. У відкритому доступі уже достатньо інформації про адміністративний вплив на конкурсну комісію. Зрештою, цей випадок нівелює сам факт існування відкритих конкурсів, і його публічне обговорення свідчить про остаточну втрату довіри до неупередженості призначень на державну службу.
Нещодавній скандал з призначенням губернатора Миколаївської області спритні піарники обернули на користь його публічності. Хоча це жодним чином не зменшило суспільне обурення зафіксованими фактами маніпуляцій і зловживань під час конкурсу.
Громадські активісти Харківщини пішли далі – проаналізувавши конкурсні процедури та виявивши недоліки у порядку призначення, розробили ряд пропозицій, втілення яких дало б змогу нівелювати ручне управління і необʼєктивність конкурсної комісії.
Так, активісти громадської організації «Експертиза реформ» вбачають такі причини недовіри суспільства, несправедливості, упередженості, недоброчесності і непрозорості конкурсних відборів:
1. Непрозора система формування самих конкурсних комісій. Часто до їх складу входять, а то й очолюють, одіозні посадовці, що самі замішані на створенні корупційних схем в органах влади. Такі комісії не мають жодної довіри у суспільства, так же як і посадовці, що «виграли» такі конкурси.
2. Недосконалість системи оцінювання кандидатів. Наприклад, перший із трьох етапів конкурсу - тести на знання законодавства - займають лише 10% від загальної кількості балів. Але саме тести у всьому світі визнані як найбільш валідна і надійна методика оцінювання знань. У нас же 40% - бали за рішення ситуативних задач і 50% - особиста співбесіда. Але правильність відповідей на тести визначає автоматизована система, а результати інших етапів – члени комісії на свій особистий розсуд.
3. Перешкоди вільного доступу кандидатів до проходження всіх етапів. Кандидати, що не набрали достатню кількість балів на першому етапі та другому етапі, не допускаються до наступних етапів і не мають змоги продемонструвати свою відповідність претендованій посаді.
4. Маніпулятивність та упередженість в оцінюванні. На другому етапі конкурсанти отримують завдання розвʼязати однакові ситуаційні задачі. Обʼєктивність і незалежність оцінювання має забезпечуватися за рахунок шифрування відповідей таким чином, щоб членам комісії не було відомо, чиї саме відповіді вони оцінюють. Натомість, чиновники практикують особисту презентацію вирішених завдань – це по-перше порушує порядок анонімності. А по-друге, конкурсанти, які презентують завдання останніми, мають значні переваги, отримавши можливість врахувати помилки і недоліки попередніх презентацій. До того ж, не визначено критерії, за якими оцінюються виконані завдання. Члени комісії роблять вибір, виходячи зі своїх субʼєктивних оцінок.
5. Невизначеність конкурсних процедур. Умови, в яких проходить третій етап, збільшують корупціогенні ризики і маніпуляції конкурсом та необʼєктивність відбору. На цьому етапі проводиться співбесіда з метою оцінки досвіду, компетенції, особистих якостей конкурсанта. Члени комісії на свій розсуд визначають таймінг та кількість запитань для кожного кандидата, створюючи нерівні можливості для учасників. Один може отримати 5 хвилин для самопрезентації, а інший – 25.
Непрозорість призначень на посади має аналогічний механізм їх оскаржень. В Україні лише 6 осіб звернулися у суди з оскарженням рішень конкурсних комісій. Жодне рішення поки що не розглянуто адміністративними судами. І це пояснює причини, чому ще не має жодного випадку відкликання необʼєктивно призначених посадовців.
На порушення у Київській міській державній адміністрації (КМДА) поки що одна скарга - Асоціація операторів зовнішньої реклами України звернулася до міського голови вимогою повторного рейтингового голосування з відбору представників громадськості до складу конкурсної комісії.
Суть скарги полягає у тому, що Комітет з конкурсного відбору представників громадських об’єднань до складу Комісії з проведення конкурсу на заміщення вакантної посади начальника Управління з питань реклами КМДА (що створений чиновниками за явно непрозорою і маніпулятивною процедурою) включив представника лише однієї громадської організації, замість двох – як зазначено Розпорядженням голови КМДА. Гірше того, діяльність включеної громадської організації жодним чином не дотична до сфери реклами. А досвідчених фахівців, що розуміються на діяльності Управління з реклами, чиновники проігнорували.
Тобто, зловживання починаються ще з етапу допуску громадськості до проведення відкритих конкурсів. І з усього зазначеного вище стає зрозумілим, чому чиновники вкрай незацікавлені у присутності в комісіях незалежних і неупереджених громадських експертів.
Таким чином, відкриті конкурсні процедури, на які мала опиратися реформа державної служби, лише зменшують суспільну довіру до діяльності органів влади. Тим більше, з такими маніпулятивними призначеннями нам годі й сподіватися на ефективність влади.
Джерело – Вгору
