Розгрібати і розбиратися в джерелах збагачення чиновників тепер доведеться правоохоронцям. Правда, досі невідомо, яким чином і в який термін.
Десятки тисяч чиновників відзвітували про свої статки.
На першому етапі декларації повинні були подати 53-55 тис. чоловік. Крім президента, прем'єра, членів Кабміну, голови Нацбанку та народних депутатів, це ще і чиновники категорій А та Б, серед яких топ-менеджери, керівники держустанов і навіть судді, прокурори та поліцейські.
Проте, подало удвічі більше, тому що частина чиновників просто не знала, повинна вона подавати декларації чи ні.
Решта чиновників, а з ними й силовики, повинні подати декларації від 1 січня до травня 2017 року. Усього в цей період на сайті Національного агентства з питань запобігання корупції повинно з'явитися близько півмільйона звітностей.
Задекларовані статки викликали неабиякий резонанс. Те, що відкрили електронні декларації, вражає не тільки нас, українців, а й весь цивілізований світ.
Наступні питання, які хвилюють громадськість: А що далі? Звідки у декларантів такі кошти і чи будуть вони відповідати? Адже є сумніви, що такі статки були нажиті чесною працею.
Розгрібати і розбиратися в джерелах збагачення чиновників тепер доведеться правоохоронцям. Правда, досі невідомо, яким чином і в який термін.
ЕП спільно з Центром протидії корупції підготували матеріал, в якому пояснили як все це буде відбуватися.
Декларації подані – що далі?
Далі декларації перевірятиме Національне агентство з питань запобігання корупції. Декларацій багато — більше 100 тисяч, тому процес точно не буде швидким і почнеться з найбільш важливих посадових осіб.
В агентстві уже заявили, що першими будуть перевіряти електронні декларації депутатів, суддів і прокурорів.
"Скільки перевірка, невідомо. Її почнуть після юстування відповідного порядку в Мін'юсті. Зараз проект порядку, який визначає, що і як перевіряти в деклараціях, знаходиться у відкритому доступі", — зазначив член НАЗК Руслан Радецький.
НАЗК повинно проконтролювати своєчасність подання, правильність та повноту заповнення, логічний та арифметичний контроль. Також Нацагентство здійснює повну перевірку декларацій.
Повна перевірка декларації містить декілька пунктів, які необхідно буде з'ясувати правоохоронцям.
По-перше, достовірність задекларованих відомостей. По-друге, точність оцінки задекларованих активів.
По-третє, це перевірка на наявність конфлікту інтересів та ознак незаконного збагачення. Вона може здійснюватися у період здійснення суб'єктом декларування діяльності, пов’язаної з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, а також протягом трьох років після припинення такої діяльності.
І хто ж підлягає повній перевірці?
По-перше, особи, що займають відповідальне та особливо відповідальне становище. Це президент, Кабмін та заступники міністрів, Голова фонду держмайна і так далі. По-друге, особи, пов’язані з високим рівнем корупційних ризиків – Глава АП та його заступники, керівники підрозділів НБУ, керівники держпідприємств та інше.
Обов’язковій повній перевірці також підлягають декларації, подані іншими суб’єктами декларування, у разі виявлення у них невідповідностей за результатами логічного та арифметичного контролю. Мова йдеться про звичайних держслужбвоців, спеціалістів у міністерствах і тд.
Також, суб’єкти декларування мають інформувати НАЗК про відкриття валютного рахунка в установі банку-нерезидента та про суттєві зміни у майновому стані.
НАЗК також може моніторити спосіб життя суб’єкта декларування.
Що означає моніторити спосіб життя?
Умовно, вибірково аналізується, чи не живе особа, яка задекларувала однокімнатну квартиру та зарплату 100 тисяч на рік, у великому маєтку з озером та будиночком для каченят.
Моніторинг способу життя суб'єктів декларування здійснюється НАПК на підставі інформації, отриманої від фізичних та юридичних осіб, а також із засобів масової інформації та інших відкритих джерел, яка містить відомості про невідповідність рівня життя суб'єктів декларування задекларованим ними майну і доходам.
І що, НАЗК може втручатися в особисте життя чиновників?
Важливо розуміти, що повна перевірка декларацій та моніторинг способу життя не буде здійснюватися щодо близьких осіб та членів сім'ї суб'єкта декларування, а лише відносно самого чиновника. Чому? Тому що це ознаки втручання держави в особисте життя, і це суперечить базовим принципам Конвенції із захисту прав та основоположних свобод людини.
І у НАЗК все готово для цих перевірок?
Ні. Наразі НАЗК не затвердило жодного нормативного акту щодо порядку реалізації цих контрольних функцій. Це означає, що до моменту затвердження такого порядку ці функції є фактично замороженими та не будуть працювати належним чином.
Крім того, для того, щоб ефективно реалізовувати ці функції НАЗК, орган має отримати прямий доступ до інформаційних баз даних державних органів, може користуватися державними, у тому числі урядовими системами зв’язку і комунікацій, мережами спеціального зв’язку та іншими технічними засобами.
Одночасно, на сьогоднішній день НАЗК фактично ще не отримало доступу до необхідних баз даних та не має відповідних технічних можливостей для його отримання (власної відповідної техніки). Це означає, що повна перевірка декларацій, про яку згадувалося, буде здійснюватися лише шляхом листування з органами фіскальної служби, Мін'юсту та іншими.
Як бути чиновникам, які не встигли подати декларації?
Якщо виявляється, що суб'єкт не подав декларацію, то НАЗК повідомляє її про це, і ця особа протягом 10 днів має подати декларацію. Також НАЗК повідомляє про факт не подання декларації керівника органу та спеціально уповноваженого у сфері протидії корупції.
Також, якщо декларація з помилками, кожен суб'єкт декларування має право подати виправлену декларацію упродовж 7 днів після подання первинної декларації.
Тобто, якщо посадовець подав декларацію 23 жовтня, то термін для її виправлення вже збіг. А якщо декларація подана 30 жовтня – в останній день подачі декларацій, то відповідний термін збігає 6 листопада.
А які передбачені адміністративні правопорушення?
Несвоєчасне подання без поважних причин – штраф від 850 до 1700 грн.
Неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про відкриття валютного рахунка в установі банку-нерезидента або про суттєві зміни у майновому стані – штраф від 1700 до 3400 грн.
Подання завідомо недостовірних відомостей у декларації, якщо такі відомості відрізняються від достовірних на суму від 100 до 250 мінімальних заробітних плат – від 17 до 42,5 тисячі грн.
Також, в ході реалізації функцій контролю за деклараціями НАЗК може встановити інші види адміністративних порушень. А саме: порушення обмежень щодо сумісництва з іншими видами діяльності, порушення встановлених законом обмежень щодо одержання подарунків, порушення вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів.
А за що передбачена кримінальна відповідальність?
За декларування завідомо недостовірної інформації. Воно карається штрафом від 42,5 до 51 тис. грн або громадськими роботами на строк від 150 до 240 годин, або позбавленням волі на строк до 2 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Невід'ємною ознакою цього злочину, яку мають довести правоохоронці, є умисел, тобто свідоме неподання декларації або невнесення в неї активів.
Розслідування злочинів за цією статтею підслідне НАБУ, якщо злочин вчинено високопосадовцем або його предмет становить, або більше 500 мінімалок.
Жорстко. А ще за що?
За незаконне збагачення. Воно карається позбавленням волі на строк до 2 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років, а ще і конфіскація майна.Якщо особа займала відповідальне положення, то позбавлення волі від 2 до 5 років. А якщо дуже відповідальне, то позбавлення волі від 5 до 10 років.
Правильна редакція цієї статті з'явилася лише в березні 2015 рому, тому притягнути до відповідальності за нею можна буде виключно осіб, які набули права на непідтверджені активи з березня 2015 року.
А що буде за несплату податків?
Наприклад, якщо кошти були отримані від продажу майна, то ймовірно були утримані податки (державне мито, збір до пенсійного фонду), якщо угода була зареєстрована або кошти були зняті з особового рахунку фізичної особи та зберігались у готівковій формі.
Або особа до приходу на державну службу мала значний офіційних дохід та робила заощадження в готівкових коштах, або члени родини також могли робити заощадження з офіційних доходів як суб’єкта підприємницької діяльності, з яких вже були сплачені податки.
Оскільки чиновники декларують готівку вперше в історії, то причин і підстав для її появи можна придумати безліч. І не існує способів перевірки часу, періоду зберігання та накопичення такої готівки, тому правоохоронні органи швидше за все не зможуть довести наявність саме цього складу злочину.
Саме це і є причиною такого буму декларування готівкових коштів.
А до чого тут Яценюк?
Хоча, багато хто вважає, що колишній прем’єр-міністр Арсеній Яценюк не буде подавати свою декларацію, це не так.Посадовці, які припинили обіймати посади до 1 вересня 2016 року, мають подати декларації відповідно до Закону України "Про запобігання корупції" протягом 60 днів із початку другого етапу подання е-декларацій - тобто до 1 квітня 2017 року.
Джерело – Вгору
