Держава не довіряє переселенцям?

Майже три роки минуло з початку анексії Криму та військових дій на Донбасі. Саме тоді в Україні з’явився новий термін “вимушено переміщені особи”.

Люди тікали від жахів війни, лишаючи усе своє майно та старе життя. На нових місцях вони намагалися почати все з нуля. Аби допомогти таким людям, на Херсонщині створили Регіональний штаб з питань, пов’язаних із соціальним забезпеченням громадян, які переміщуються з тимчасово окупованої території та районів проведення антитерористичної операції. До його складу увійшли представники МНС, чиновники із міграційної служби, управління соціального захисту, охорони здоров’я та представники громадських організацій. У тому числі керівник громадської приймальні  обласного Фонду милосердя та здоров’я Наталя Козаренко.

Щомісяця штаб збирається  обговорити нагальні проблеми та спробувати їх вирішити. На зустрічі почали запрошувати і самих переселенців, щоб із перших вуст дізнатися, що їх хвилює.

Чергове засідання відбулось 29 вересня. Проблеми переселенців у Херсоні аж ніяк не відрізняються від інших областей країни.

На кінець вересня на Херсонщині стали на облік 15942 переселенці. З них: 3664 дитини, 724 – інваліди. Перше питання, з яким вони стикаються, – де жити.

– По всій області зараз є 21 об’єкт комунальної власності, куди можуть тимчасово розселити 250 осіб із Криму або зони АТО. Як правило, це лікарні або гуртожитки. Таке житло є в кожному районі області. На сайті “Допоможи переселенцям”  є інформація щодо адрес у Нижньосірогозькому і Чаплинському районах, де готові надати притулок, – розповіла керівник Регіонального штабу – заступник начальника ГУ ДСНС області підполковник служби цивільного захисту – Катерина Гаврилова.

Проте переселенці не поспішають туди переїжджати. У  Херсоні житла для них немає. Є лише місця, де переселенці можуть перебувати не більше 5 днів. З постійного житла є тільки кімнати в гуртожитках, які відремонтували за проектом Європейського Союзу. Щоб туди заселитися,  потрібно написати заяву і стати в чергу.

Друге болюче питання – соціальні виплати. За новим законом, спецслужби та представники управління соціального захисту перевіряють, чи за тією адресою живуть переміщені, яку вказали при реєстрації. За словами представниці управління соцзахисту, якщо людини не виявили на місці, то згодом знову перевіряють її проживання за тією адресою. Але ніхто виплати від держави не скасовує. Почувши це, присутні на засіданні штабу переселенці,  обурились. За їх словами, насправді все по-іншому. Якщо людину не застали за адресою, то одразу ж скасовують будь-які виплати. І не поновлюють, доки людина сама не прийде до управління і не повідомить своє місце проживання. А з перевірками приходять у той час, коли переселенці на роботі.

З 1 жовтня всім громадянам України, які досягли 14 років, почали видавати паспорти нового зразка. На зміну паперовим книжечкам приходять пластикові ID- картки. Першу картку громадянин України оформляє в 14 років, наступну в 18. Далі картка буде оновлюватися кожні 10 років. Чи готова до нововведень Херсонщина? Не зовсім. З усіх районів  обладнання для виготовлення карток є тільки в 14. У їх числі – прикордонні з Кримом райони. Про це розповіла під час засідання  штабу представниця обласного підрозділу міграційної служби. Оформити картки зможуть і переселенці. У тому числі і кримчани, що залишилися на півострові. Їх діти можуть приїхати на Херсонщину і оформити паспорт нового зразка. Поки кримчани роблять це неактивно. З початку року дітям-кримчанам оформили близько 10  карток.

У кримчан виявилось багато питань до міграційної служби. Так, у них чомусь вимагають додаткові докази наявності українського громадянства. Паспорта, виявляється, вже замало. Представниця міграційної служби запевнила, що це не примхи. Це перестраховка, бо почастішали випадки підробки українських документів. Проте переселенцям від цього не легше – це додатковий час та нерви. І певна образа за те, що рідна держава не дуже радісно приймає людей, які не захотіли жити в анексованому  Криму.