З 2020 року у Франції почне діяти закон, що повністю забороняє виробництво, продаж і використання пластикового посуду.
Заборона уже почала діяти. Пластикові пакети, наприклад, під категоричним табу. За чотири роки магазини мають розпродати усі запаси, а підприємства повинні замінити обладнання, аби випускати посуд із біологічних матеріалів, які розкладаються самі.
Це допоможе зменшити забруднення довкілля, а також знизить виділення тепла від заводів, що займаються перероблюванням пластику. Більшість громадян сприймають ініціативу позитивно і переконані, що одноразові тарілки і склянки не приносять користі людям. Адже вони використовуються лише раз і викидаються, забруднюючи навколишнє середовище.
Слід зазначити, що використана пластикова тара не лише засмічує навколишнє середовище відходами, але вона може гнити на сміттєзвалищі тисячу років, виділяючи токсини, а потрапивши в землю чи світовий океан, активно вбивати його мешканців, створюючи проблеми планетарного масштабу.
Тому світ серйозно заклопотаний проблемою пластикових відходів і пропонує різноманітні технології щодо їх утилізації або розробляє альтернативу пластиковій продукції.
Цікаву, на наш погляд, «зелену» альтернативу пластиковим пляшкам запропонували в Ісландії, створивши біорозкладану пляшку для води з водоростей.
Автором цієї ініціативи став дизайнер Арі Йонссон, який є знаним захисником довкілля в Ісландії. «Я відчуваю, що є гостра необхідність знайти способи заміни деякої частини з цього нереального кількості пластику, який ми виробляємо, використовуємо і викидаємо кожен день. Чому ми використовуємо такі матеріали, на розкладання яких йде сотні років, щоб випити воду тільки один раз і просто викинути?»,- розповів Йонссон.
Його інноваційним рішенням проблеми пластикового забруднення є агар – речовина з водоростей. Згадки про нього йдуть з 1650-х років, коли японський власник готелю викинув залишки супу і побачив, що за ніч він перетворився в гель. У мікробіологічну лабораторію матеріал потрапив в кінці 1800-х років і до цих пір використовується для розділення молекул.
Щоб створити пляшку з водоростей, Йонссон змішав порошкоподібний агар з водою. Отримана суміш має хитку, желеподібну консистенцію, яку він нагрівав перед заливанням її в холодну форму. Прес-форма оберталася всередині контейнера з крижаною водою до тих пір, поки суміш агару утворила форму пляшки. Ще кілька хвилин для охолодження, і пляшка була готова до використання.
Пляшка з водоростей зберігає свою унікальну форму, поки вона не порожня, а потім вона починає просто розвалюватися. Це все - природна альтернатива пластику, і Йонссон каже, що пляшку можна навіть потім з'їсти, якщо вам подобається цей смак. Агар часто використовується в якості вегетаріанського або веганського замінника желатину для десертів, і є безпечним матеріалом для навколишнього середовища і людини.
Джерело – Вгору