На розкопках в скіфському кургані Більського городища археологи знайшли 30 золотих виробів.
Співробітники музею археології і етнографії Харківського національного університету ім. Каразіна разом з представниками заповідника «Більськ» проводили розкопки відомого Більського городища в Котелевському районі, та в останній день експедиції натрапили на унікальну знахідку.
В похованні скіфського вельможі знайшли близько 30 золотих виробів, серед яких: бляшка із зображенням гірського козла, бляшка з квітами на жіночий одяг, підвіска, голка. Знахідки в кургані належать до одного із перших поховань Більського городища. Вони розкривають побут, життя населення, яке вперше з’явилося на Більському городищі.
Також археологи знайшли бронзове вістря стріли пелопонеського типу, цілий глиняний посуд і великі уламки ліпного посуду. Знайшли зуб людини, який відправлять на ДНК дослідження, щоб встановити стать людини, її вік, походження. Також знайшли залишки дерева дуба, завдяки цій знахідці вдасться дослідити конструкцію поховальної камери. Знахідки археологи датують VII століттям до н.е. Знайдені речі пролежали в землі 2700 років.
Поряд з курганом археологи знайшли стрілковий окоп часів Другої світової війни. Знайдено багато гільз, патронів, які будуть передані до музею. Археологи достеменно не можуть встановити хто саме був похований. Курган був пограбований з давніх часів, у саму скіфську епоху і після неї. Археологи припускають, що в кургані було поховано дві людини. Однозначно там була похована жінка, тому що бляшки з квітами характерні для жіночих поховань.
Вістря бронзової стріли
Як розповів директор заповідника «Більськ» Ігор Корост, у Більського городища цього року 110-річний ювілей — з початку археологічних розкопок. І за всі 110 років не було знайдено стільки золотих виробів, скільки в дослідженому кургані.
Розкопка унікальна не лише тим, що археологи виявили матеріальні цінності, — вперше на Лівобережній Україні знайдені бляшки жаботинського типу. Це перші люди, які перебиралися з Правобережної України на лівий берег Дніпра. До цього вважалося, що у них було мало золота, але нещодавні знахідки полтавських археологів спростовують це.
— Ми маємо надію, що ця знахідка дасть поштовх для підтримки археології, тож буде і розуміння людей. Бо часто фермери не дозволяють проводити розкопки на їх території, — говорить Ігор Корост.
Знахідки поки будуть зберігатися у музеї археології і етнографії Харківського національного університету ім. Каразіна.
, «Полтавщина»
Джерело – Вгору
