Хода Московського патріархату закінчиться тим же, чим і просування"русского мира" – ще більше церковних громад перейдуть до Київського патріархату, точно так, як більша частина російськомовних громадян України після початку російської агресії усвідомила себе українцями в політичному чи етнічному сенсі, про це пише на сторінці блогосфери Ольга Лень, повідомляють Патріоти України.
Скільки там учасників ходи? Десять тисяч і Вілкул? От, урешті, до співвимірних цифр і скоротиться кількість прихожан УПЦ МП. Московський патріархат нудно і марудно веде своїх прихожан на маргінес! Достатньо лише глянути фото цієї ходи, щоб вже не виникало жодного бажання долучатися до такої церковної організації – допотопні хусточки, хламиди, натовп загнаний за шворочки, як худоба, із камуфльованими псами по периметру – вбога нудотність і стилістика часів розквіту російського кріпацтва. "Унылое говно", говорячи зрозумілою цьому натовпові мовою.
Фактично, коли Московський патріархат взявся проводити цю відверто ворожу до країни провокацію, то він сам активізував дискусію навколо політичної заангажованості УПЦ МП в проекти Кремля із підриву України. І якщо раніше в суспільстві тільки радикали наважувалися піднімати питання про належність трьох найбільших святинь українського християнства проросійській політизованій секті, то тепер уже й помірковані російськомовні кола вимагають обмежити діяльність УПЦ МП.
Очевидно, що усунення Московського патріархату з Почіївської, Києво-Печерської та Святогірської лавр проходитимуть конфліктно і це рішення буде даватися важко. Але деталі і механізм витіснення Московського патріархату з найбільших святинь варто почати обговорювати вже зараз.
Дивно, що досі церковні громади Тернопільщини, Рівненщини та Волині не розпочали процес звільнення Почаївської лаври від антиукраїнської церкви. Тим більше, що Московський патріархат свого часу відібрав Почаївську лавру у греко-католиків, і там є підгрунття для відновлення справедливості.
Що стосується Києво-Печерскої лаври, то її належність до тієї чи іншої з православних церков – це повністю вибір київської політичної еліти. Доки вони не перестануть бігати до МП на Різдво і Великдень у Лавру, доки самі не визначаться зі власним розумінням, що є для них церква, доти там будуть сидіти ті пастирі, які окормлятимуть український бомонд із кремлівського благословення.
Виведення з Києво-Печерської лаври Московського патріархату й буде означати створення власного українського політичного класу та усвідомлення ним своєї дійсної самості від Москви. І це буде чисто політичне рішення. Як і всі великі рішення протягом всієї історії християнської церкви.
Джерело – Вгору
