Цілком сформована Національна поліція буде аж за рік – до грудня 2016-го. Із 7 листопада на всій території країни діє закон “Про Національну поліцію”. Раніше за цим законом працювали тільки підрозділи патрульної поліції у Києві, Львові та Одесі, де нова правоохоронна служба з'явилася найперше.
Усі інші підрозділи МВС навіть у цих трьох містах працювали за старим законодавством.
Що ж змінилося для мільйонів українців після 7 листопада?
Газета “Експрес” з’ясовувала це в директора департаменту комунікації Міністерства внутрішніх справ Артема Шевченка.
– Які новації після зникнення міліції і появи поліції люди мали б відчути негайно?
– Міліційну форму й автомобілі з написами “міліція” українці ще бачитимуть кілька місяців. Цілком сформована Національна поліція має бути за рік – до грудня 2016-го. Щодо конкретних новацій, то з перших днів вони стосуються переважно роботи патрульних. Закон чіткіше, ніж попередній, регламентує їхні права і обов’язки у тих чи інших ситуаціях, зокрема, застосування спецзасобів щодо громадян. З’явилася процедура поверхневої перевірки, якої раніше не було.
– А що таке “поверхнева перевірка”?
– Цей превентивний поліційний захід запроваджено статтею 34 закону “Про Національну поліцію”. Цитую її, щоб уникнути двозначностей: “Поверхнева перевірка... є здійсненням візуального огляду особи, проведенням по поверхні вбрання особи рукою, спеціальним приладом або засобом, візуальним оглядом речі або транспортного засобу”.
Поліцейський для проведення поверхневої перевірки особи може зупиняти осіб, оглядати їх, якщо є достатньо підстав вважати, що особа має при собі річ, обіг якої заборонено чи обмежено (або яка становить загрозу життю чи здоров’ю самої особи чи інших).
– А якщо поліціянт під приводом поверхневої перевірки захоче просто обшукати симпатичну громадянку?
– Таке унеможливлює закон. Поверхневу перевірку дозволено проводити тільки поліцейському відповідної статі. У невідкладних же випадках її може провести будь-який поліцейський, але тільки з використанням спеціального приладу або засобу (наприклад, металошукача).
Щодо поверхневої перевірки речі або транспортного засобу, то її проводять шляхом візуального огляду речі чи автомобіля або візуального огляду салону та багажника. Поліцейський при цьому має право вимагати відкрити кришку багажника, двері салону. Особа повинна самостійно показати поліцейському вміст особистих речей чи транспортного засобу.
– А в яких випадках працівник поліції має право провести таку поверхневу перевірку речі або автомашини?
– По-перше, якщо є достатньо підстав вважати, що в транспортному засобі перебуває правопорушник або особа, свобода якої обмежується в незаконний спосіб. По-друге, якщо є достатньо підстав вважати, що у транспортному засобі є річ, обіг якої заборонено чи обмежено або яка становить загрозу життю чи здоров’ю такої особи або інших осіб. По-третє, якщо є достатньо підстав вважати, що річ або транспортний засіб є знаряддям вчинення правопорушення та/або перебуває в тому місці, де може бути скоєно кримінальне правопорушення, якому слід запобігти.
Тобто, права поліцейських у цьому сенсі досить широкі. Їх надали, зокрема, тому що внаслідок агресії Росії терористичні загрози стали тривалою перспективою для України.
– Які ще зміни люди можуть відчути вже нині?
– Переважно у перші тижні це будуть новації для учасників дорожнього руху. До Кодексу України про адміністративні правопорушення внесено деякі кардинальні зміни. Зокрема, змінено процедуру притягнення до адмінвідповідальності. Якщо йдеться про порушення правил безпеки дорожнього руху, то раніше стандартна процедура виглядала так: протокол, а потім рішення у формі постанови залежно від суб’єкта, який мав право приймати рішення – автоінспектор чи суд. Тепер же, якщо розгляд порушення належить до компетенції Національної поліції, то протокол поліцейські не складатимуть. Вони відразу виносять постанову – це вже є рішення за результатом розгляду справи.
Якщо громадяни не згодні з цим рішенням і хочуть його оскаржити, то, звісно, можуть зробити це в установі Національної поліції чи в суді.
Якщо ж ідеться про порушення за статтею 124 КУпАП (“ДТП”), або про 130-у статтю (“керування у стані алкогольного сп’яніння”), то рішення за такими подіями належить до компетенції суду, отже поліцейський, як і раніше, у таких випадках складатиме протокол.
– Що з процедурою сплати штрафів?
– В ідеалі кожен екіпаж патрульної поліції має бути оснащено електронними терміналами, які даватимуть змогу сплачувати накладений поліцейським штраф відразу на місці. Поліцейським заборонено брати від водія готівку, однак через цей термінал водій може негайно сплатити штраф з допомогою своєї банківської картки. Це ті ж звичні нам компактні термінали безготівкого розрахунку, які стоять на касах у всіх великих торговельних мережах, багатьох магазинах та ресторанах. Заплатив – пристрій видрукував чек.
– Скористатися такою можливістю можна вже?
– Із перших же днів частина екіпажів вже забезпечені цими пристроями, далі поліцейських по країні забезпечать ними поетапно, але досить швидко.
До речі, по правопорушеннях, винесення рішень щодо яких належить до компетенції Національної поліції, скасували “вилку” санкцій. Наприклад, якщо раніше штраф складав від 15 до 22 неоподатковуваних мінімумів, то тепер є тільки одна чітка сума штрафу (її встановили на рівні найменшої суми з можливих раніше). Це, знову ж, щоб не провокувати корупційні стосунки між водієм і поліцейським.
– Чи запрацювали вже на дорогах системи фото- і відеофіксації дорожніх правопорушень?
– Цю новацію запровадили законодавчо, її внесено до Кодексу України про адмінправопорушення. Однак чіткий порядок функціонування фото- і відеофіксації ще не затверджений, це має зробити Кабінет Міністрів. Після цього ще потрібен час на те, щоб системи автоматичної фіксації порушень були закуплені й фізично встановили на дорогах.
– Які ще новації?
– Змінами до КУпАП запровадили ще одну підставу для блокування автомобіля або доставлення його на спецмайданчик. Нова підстава – порушення правил зупинки і стоянки. Її запровадили з уточненням, що блокувати чи евакуювати автомобіль можна лише, якщо він суттєво перешкоджає руху, а не просто порушує правила зупинки чи стоянки.
– Чи змінилися підстави для зупинення транспортних засобів?
– Закон “Про Національну поліцію” містить 9 підстав для зупинення транспортного засобу – це фактично компроміс між попередніми вузьким і широким переліками.
– І я в яких же випадках поліцейський може зупиняти авто?
– Зрозуміло – якщо водій порушив Правила дорожнього руху. Якщо є очевидні ознаки технічної несправності транспортного засобу. Якщо є інформація про причетність водія або пасажирів до вчинення ДТП, кримінального чи адміністративного правопорушення (або якщо є інформація про можливе використання авто у вчиненні правопорушень).
Також – якщо транспортний засіб перебуває в розшуку. Якщо є потреба опитати водія чи пасажирів про обставини вчинення ДТП або якогось правопорушення, свідками якого вони є або могли бути. Ще – якщо необхідно залучити водія транспортного засобу до надання допомоги іншим учасникам дорожнього руху або поліцейським (або ж як свідка).
І останні три підстави. Якщо уповноважений орган державної влади вирішив обмежити чи заборонити рух на певній ділянці шляху. Якщо спосіб закріплення вантажу створює небезпеку для інших учасників дорожнього руху. І в разі порушення порядку використання на авто спеціальних світлових або звукових сигнальних пристроїв. Незаконним “блимавкам” і “крякалкам” – бій!
– Чи закон зобов’язує поліцейського пояснювати причину зупинення?
– Так. Поліцейський зобов’язаний поінформувати водія про конкретну причину зупинки авто з детальним описом однієї із дев'яти названих у законі підстав для зупинки.
Коментар
Поліція може знову перетворитися на міліцію
Реформування правоохоронної системи – важлива частина змін, яких конче потребує країна. Наскільки новий закон це забезпечує?
З одного боку, в Законі «Про національну поліцію» містяться новації, яких ми очікували вже давно – розділення МВС і поліції. Від МВС залишиться виключно центральний апарат у Києві на чолі з міністром. Поліція ж працюватиме окремо як професійний орган, що здійснюватиме поліцейські повноваження. Поліція стала органом виконавчої влади. Це крок до європейських принципів – деполітизації діяльності поліції.
Інша важлива річ – сервісна функція поліції. Відтепер у законі закріплено, що вся діяльність поліції полягає у наданні поліцейських послуг (стаття 2 Закону). Тепер це не просто боротьба зі злочинністю, забезпечення правопорядку, а саме надання послуг суспільству щодо підтримки належного рівня безпеки. Поліція – вже не “слуги государеві” на сторожі інтересів влади, а сервісна служба, яка повинна допомагати громадянам.
Також важливим є те, що в Законі чітко закріплені різні процедури застосування поліцейських заходів, спецзасобів тощо. Раніше це переважно регулювалося на підзаконному рівні, а зараз це визначено вже на рівні закону. Сподіваємося, що це зведе ризик зловживань до мінімуму.
З іншого боку – в новому законі закладено і чимало “підводних каменів”, які можна використати для обмеження прав людини.
Перше – це необмежений доступ поліцейських до інформації про громадян. Тепер поліція буде самостійно вести 18 (!) баз даних і матиме доступ до баз даних інших органів влади. Фактично, будь-який поліцейський матиме право оперативного безперешкодного доступу до всієї інформації про особу. Це порушує і європейські стандарти захисту особистого і сімейного життя, тому що можливість такого доступу має бути тільки у випадках досудового розслідування.
Новий закон про поліцію узаконює нинішню нелегітимну практику міліції перевірки документів у будь-якого перехожого. І хоча в законі записані підстави для перевірки:
– якщо особа зовні схожа на того, хто перебуває в розшуку або без вісті пропав;
– якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення;
– якщо особа перебуває на території чи об’єкті зі спеціальним режимом або в місці здійснення спецполіцейського контролю, формально, у поліцейського є право перевірити документи у будь-кого.
Закон дозволяє поліцейським застосування без попередження фізичної сили, спецзасобів і зброї при безпосередній загрозі життю та здоров'ю громадян або колег.
По-перше, “без попередження” означає сподівання на те, що ситуація повністю під контролем поліцейського. Вас навіть попереджати не вважатимуть за потрібне. Потім рапорт колеги підтвердить, що ви підозріло виглядали і дуже загрозливо поводилися.
Як новостворена українська поліція буде користуватися цими правами? Чи враховує нове законодавство всі реалії українського життя? Перші кроки показали, що без дієвого громадського контролю, без зусиль самого суспільства поліція легко перетвориться на міліцію, маючи при цьому додаткові механізми та повноваження.
Наталя Козаренко, керівник правової приймальні Херсонського Фонду милосердя і здоров’я.
Джерело – Вгору
