Минуло три місяці відтоді, як на сайті електронних петицій Президенту України запропонували змінити назву міста Херсон. Чи набрала ця пропозиція необхідних 25 тисяч голосів підтримки?
4 січня 2019 року якийсь Володимир Володимирович Дощечкин на сайті електронних петицій серед інших залишив і свій допис, запропонувавши Президенту України змінити назву міста Херсон на… Корсунь. Певно, це найбільша проблема, яка так хвилює цю людину. Минуло якраз 90 днів, які відводилися на голосування за пропозицію. Так от за три місяці знайшлося, на щастя, лише 124 дивні особи, які думають так само, як і автор петиції, тому й віддали свої голоси. Мабуть, це коло знайомих Володимира. Звісно, петицію розглядати не будуть, бо для цього потрібно аж 25 тисяч голосів.
А звучав цей потік свідомості ініціатора так: «Прошу змінити грецьку назву українського міста Херсон, що було назване в честь Херсонеса, де хрестився князь Володимир і звідки до Києва, в Десятинну церкву він доставив мощі святого Климента й саркофаг, у якому був похований Ярослав Мудрий, на його справжню стару літописну назву – Корсунь. Це має величезне політичне та історичне значення для України. Поряд зі становленням помісної української церкви це буде фактом відновлення історичної справедливості й надасть додаткового імпульсу розвитку історичної науки, а також підніме статус міста Херсон (Корсунь) і розвитку області як туристичного центру».
Коли новина щодо пропозиції перейменування Херсона з’явилася в «Фейсбуці», «захвату» херсонців не було кінця-краю. Люди не жаліли епітетів для висловлення своїх думок щодо автора та стану, в якому це, можливо, було написано.
Наприклад, користувач Юрій Альохін відреагував так: «Петиція написана Дощєчкіним Володимиром Володимировичем: хто він такий, звідки він узявся? Ви дарма смієтесь, ці клоуни скоро зовсім зітруть нашу історію, наш таврійський край і нашу рідну Херсонщину. Такі петиції треба присікати на корню, а тих, хто їх пише, треба виганяти з нашої оселі. Нам не потрібна колотнеча через якогось дурня, що захотів спаплюжити наше рідне місто. Пропоную, хай він прийде на площу в центрі Херсона та розповість херсонцям, із якого переляку в його голову прийшла така дурна ідея. ГАНЬБА ТАКИМ ДУРНЯМ!».
Як повідомляють історичні джерела, Херсонес (Корсунь) був полісом, заснованим древніми греками на Гераклєйському півострові на південно-західному узбережжі Криму. Він був єдиним античним полісом Північного Причорномор’я, міське життя в якому безперервно підтримувалося аж до кінця XIV століття. То до чого тут Херсон?
До речі, це не перша спроба перевернути з ніг на голову історію, аби зачепити назву нашого міста.
В 2017 році на ресурсі «Єдина система місцевих петицій» у Херсоні також була опублікована пропозиція щодо перейменування Херсона. Ще один «історик», якийсь Михайло Михайлович Меньшов написав: «Для початку, цитата з сайту міської ради Херсона, розділ “Історія міста Херсона”: “Завоювання Російською імперією Чорноморського узбережжя зумовило необхідність побудови флоту. Тому 18 червня 1778 року Катерина II підписала указ про заснування фортеці та верфі з історичною назвою – Херсон”. Особа німецького походження, яка не знала української мови й погано російську, дала назву нашому місту. Якщо для більшості носіїв мови назва незвична або має інші тлумачення, потрібно обговорювати питання про нову назву».
Так він запропонував міськраді, органу, який узагалі не має таких повноважень, перейменувати Херсон на Тавр або Дніпрослав. Ця пропозиція сподобалася аж п’ятьом, котрі залишили свої схвальні голоси.
До речі, таких безглуздих, несуттєвих чи дивних дописів на сайті президентських електронних петицій вистачає. Наприклад, серед березневих пропозицій є такі. «Запровадити правописні санкції до країни-агресора й писати з малої літери слово “росія”». Поки така ініціатива отримала 47 голосів із 25 тисяч необхідних.
А ось, можна сказати, протилежна думка щодо російського питання. «Уважаемый Пётр Порошенко, насколько я знаю, у нас в стране нет ущемлений по поводу выбора языка, на котором общаешься и с каким переводом привык смотреть иностранные фильмы. Прошу дать людям возможность выбора, с каким переводом смотреть фильм. Если мы не можем выбирать такие простые вещи, то о каком свободном выборе вообще может идти речь?». Цей чоловік просить транслювати фільми в тому числі російською мовою. Пропозиція також набрала 47 голосів.
Також когось із українців надто напружує поява маленьких металевих гривень. Інакше як зрозуміти бажання звернутися до Президента з проханням відмінити металеві 1 і 2 гривні? «Досить незручно», – аргументував автор, отримавши 77 голосів підтримки.
Мабуть, одна з найчастіших пропозицій, яку час від часу вносять українці, – це змінити гімн України. Тільки за березень знайшлося три таких. Багато авторів відразу пропонують нові тексти. Ось один із прикладів: «Пропоную на офіційному державному рівні змінити існуючий текст гімну на запропонований мною варіант. При цьому змінивши лише слова, але не музику М. Вербицького, яка визнана й відома по всьому світу як зразок і еталон державницьких пісень. Запропонований варіант тексту лягає саме на цю мелодію! Ви з легкістю можете це перевірити. Співаючи головну пісню країни, я не хочу думати про те, що вона “ще не вмерла”; про те, що колись “усміхнеться доля”; про те, що ми весь час воюємо, вмираємо і ніяк не випливемо з цього клятого кривавого моря. Я хочу, щоб державний гімн прославляв мою Батьківщину й надихав нас на життя та щастя! Маючи розмови з багатьма людьми, зрозуміла, що я не одна в такому сприйнятті цієї теми. Тож як результат – новий текст гімну в моєму баченні! Слова: “Ще не вмерла України”, замінити: “Завжди буде Україна”».
Також автори подають цілі тексти своїх віршів, які могли б замінити український Гімн. Але поки за таку думку максимально голосують не більше семи десятків людей.
Серед електронних петицій за березень є пропозиція й від людини, яку, мабуть, дістали вибори, політики, корупція та тому подібне. «Народ Украины хочет лучшей жизни и ждать 5 лет бездействия власти (30 лет ждать снятия неприкосновенности, 200 лет ждать искоренения коррупции и т. д.) ни времени, ни сил просто уже нет. Поэтому я предлагаю: СРОК ПРЕБЫВАНИЯ НА ПОСТУ ПРЕЗИДЕНТА СОКРАТИТЬ С 5 ДО 3 ЛЕТ (а также соответственно все ветви власти). 3 года – это 1096 дней. Этого времени вполне достаточно для воплощения реформ. И если украинцы увидят изменение в их жизни в лучшую сторону, то выберут во второй и третий раз, но не более, чтобы не было узурпации власти», – написав автор, зібравши поки 82 голоси.
Тільки 28 голосів поки набрала ще одна близька за темою пропозиція: «Розігнати Верховну Раду». Як аргументував автор: «Сором українського народу! Б’ються в прямому ефірі, є недоторканими, тобто беззаконня для них – закон неписаний, а простий народ жебракує, виживає. Зробіть гарні умови для народу порядок у країні, щоб люди вам вірили, були умови для життя, а не виживання, щоб люди відчували захист і впевненість, а не беззахисність і пригнічення, тоді порядок буде».
Джерело – Гривна
