У Херсоні планують оновити координаційну раду, яка має займатися підтримкою цивільних полонених та їхніх родин. Це вже третя спроба зробити її дієвою. Після конфлікту навколо складу органу в міській військовій адміністрації заявили про готовність змінити підхід і залучити більше представників громадськості.
Про перезапуск ради повідомив начальник Херсонської міської військової адміністрації Ярослав Шанько після зустрічі з громадськими організаціями.
Для Херсона тема полону — особливо болюча. Частина містян пережили незаконні затримання, катування та утримання в неволі. Дехто й досі перебуває в полоні або вважається зниклим безвісти, каже Шанько.
За його словами, запропоновували, щоб на дві третини рада складалась із представників саме громадських організацій, що працюють у цьому напрямку, або ж самі звільнені з полону та представники родин полонених.
Як з’явилася рада?
У коментарі “Вгору” голова благодійного фонду Роман Баклажов розповів, що ідею створення координаційної ради обговорювали ще наприкінці 2025 року. Він додав, що в інших містах цивільні полонені отримували по 50 тисяч гривень допомоги від міської та обласної влади. У Херсоні такої підтримки не було.
Після звернень громадських активістів до влади міська та обласна адміністрації запровадили виплати: у громаді передбачили 30 тисяч гривень допомоги людям, які пережили незаконне позбавлення волі. Також вирішили створити координаційну раду при виконкомі.
Спільнота “Бранці Херсона” та благодійний фонд “11 листопада” виступили як ініціативна група. Також пропонували долучитися іншим кандидатам. Романа Баклажова затвердили головою ради розпорядженням начальника МВА 19 грудня 2025 року.
Згодом, за словами Романа Баклажова, одна з громадських організацій, якій пропонували увійти до складу, спочатку відмовилася. Пізніше її представники подали скаргу з вимогою пояснити, чому їх не включили до ради та чому голову призначили без виборів.
Після цього склад ради переглянули. Як зазначив волонтер, до нього додали людей, серед яких переважали держслужбовці. Зокрема ті, чия робота безпосередньо не пов’язана з питаннями цивільного полону.
З питанням про включення до ради наступних посадовців “Вгору” звертались із запитом до Херсонської МВА:
- Роман Мустяца - начальник управління житлового господарства департаменту міського господарства.
- Олексій Петренко - начальник відділу аналітичної роботи та контролю департаменту містобудування, архітектури та земельних ресурсів міської ради.
- Денис Холодов - начальник управління капітального будівництва міської ради.
Проте в адміністрації відповили, що це: “Не стосується публічної інформації, оскільки не можуть бути публічною інформацією тлумачення, оціночні судження, аналітичні дані, роз'яснення, планування, не відображені у відповідних розпорядчих актах”.
Окремо Роман Баклажов заявив, що одну з посадовиць Ольгу Черняк, яка також була в російському полоні, подали як представницю громадської організації, хоча вона працює в Корабельній районній раді. На його думку, це створювало ризик конфлікту інтересів і могло свідчити про спробу сформувати керований склад ради, аби не було ніякої критики.
Чому рада не запрацювала?
Управління соціальної політики запросило членів Координаційної ради з питань підтримки цивільних полонених, яких було позбавлено особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, їхніх сімей та сімей осіб, зниклих безвісти за особливих обставин 15 січня 2026 року на засідання. Як повідомили у відповіді Херсонської МВА на запит «Вгору», тоді мали обрати секретаря. Однак через те, що його не обрали, протокол засідання не склали.
У МВА пояснили, що відповідно до змін у положенні, голову, заступника і секретаря мають обирати самі члени ради відкритим голосуванням простою більшістю. Право вето чи окремі умови для представників громадськості документами не передбачені.
Як стверджують в адміністрації, до складу ради входять 14 представників громадських організацій. Чинних посадових осіб Херсонської міської військової адміністрації серед членів ради немає. Інформацію про те, скільки членів ради є колишніми полоненими чи родичами зниклих безвісти, назвали конфіденційною. Окремо в МВА наголосили, що член ради Ольга Черняк не є її головою — на першому засіданні керівника так і не обрали.
Позиція громадськості
Роман Баклажов у коментарі “Вгору” заявив, що з першого разу створити раду не вдалося, й це була третя спроба.
“Громадські організації працювали без допомоги держави всі ці чотири роки. І нормально все було. Зараз це вже третя спроба створити раду. Ми наполягаємо, щоб більшість у ній становили саме громадські організації, бо серед нас є колишні полонені. Ми знаємо проблематику, а чиновники — ні. Якщо потрібна їхня допомога, ми можемо запросити їх на засідання”, – додав він.
Також Роман Баклажов навів приклад ради при Херсонській ОВА, де він працює. Там немає держслужбовців, коли вони потрібні – їх запрошують на засідання. На його думку, рада має бути майданчиком для реального обговорення потреб людей, а не формальним органом.
Водночас після нової зустрічі з начальником МВА активісти говорять про готовність знову долучитися до формування складу. Оновлену раду хочуть запустити до кінця лютого. На цей час запланована й найближча зустріч представників МВА та громадських організацій.
Джерело – Вгору
