22 лютого 2014 року в Херсоні активісти Євромайдану знесли пам’ятник Леніну на площі Свободи. Газета «Гривна» присвятила цій події першу шпальту. Згадаймо, як це було та який вигляд площа Свободи має сьогодні, через 12 років.
Як усе відбувалося
Газета «Гривна» писала:
«22 лютого вдень активісти Євромайдану висунули вимогу до міської влади знести встановлений там пам’ятник Леніну. Тим часом на площу почали прибувати прихильники інших політичних партій і просто небайдужі містяни. Виконувачка обов’язків мера Зоя Бережна запевнила присутніх, що питання буде винесене на заплановану на цей же день о 18:00 сесію міської ради».
Того дня на площі було дуже людно – крім прихильників Євромайдану, підтягнулися й противники, виникали навіть бійки. Проте майданівці відтиснули регіоналів (так тоді називали всіх, хто підтримував президента-втікача Януковича та виступав проти Революції Гідності) і комуністів. На пам’ятник накинули трос, демонтували кріплення й намагалися повалити Леніна вручну. Але це не вдавалося.
Тоді на допомогу пригнали КамАЗ. Скульптура впала. Це сталося о 17:51, тобто за 9 хвилин до запланованої на 18:00 сесії міської ради, яка, до речі, так і не зібралася, бо не було достатньої кількості депутатів для кворуму. Далі Леніна намагалися розібрати на сувеніри. На постаменті з’явився прапор України.
Херсон, площа Свободи, 22 лютого 2014 року. Відео з архіву «Гривни»
«За даними КП «Гарантія», вартість пам’ятника становила близько 3,5 мільйона гривень. Пам’ятник Леніну на площі Свободи в Херсоні було встановлено 5 листопада 1965 року. Його автори – скульптори Ю. М. Лоховинін, Л. А. Родіонов і архітектори Є. М. Александров, Є. М. Полторацький», – писала «Гривна».
Скульптуру відправили на зберігання на територію одного з комунальних підприємств міста.
Перша шпальта газети «Гривна» № 9 (999) від 27 лютого 2014 року
З чого все починалося
Так званий «ленінопад» – масовий демонтаж пам’ятників Леніну – розпочався в Україні під час Революції Гідності. 8 грудня 2013 року в Києві було повалено пам’ятник Леніну на Бессарабській площі. Саме ця подія стала символічним початком «ленінопаду», який у 2014 році набув масового характеру по всій Україні.
Після ухвалення у квітні 2015 року закону про декомунізацію демонтаж пам’ятників радянським діячам став частиною державної політики. Упродовж 2014-2017 років в Україні було демонтовано понад 1300 пам’ятників Леніну.
Що було далі
Позбавившись радянського ідола, активісти запропонували використати постамент як основу для пам’ятного знака Героям Небесної сотні. 30 березня 2014 року така назва вже фігурувала в контексті сороковин Небесної сотні. Цього дня по всій країні почали вшановувати пам’ять героїв Майдану. У Херсоні відбулося підняття державного прапора та міжконфесійна молитва.
У 2023 році Фонд громади Херсона «Захист» провів опитування херсонців щодо важливих для них меморіальних місць. Згідно з опитуванням, підвищилося значення пам’ятника (пам’ятників) героїв АТО та Небесної сотні, який зараз сприймають як найбільш важливий меморіал у місті. Таким його вважають 58% опитаних містян.
До повномасштабного вторгнення РФ біля пам’ятного знака відбулися мітинги, вшанування пам’яті загиблих українських патріотів. Постійно точилася дискусія щодо того, який вигляд повинен мати меморіал. Однак далі розмов справа не пішла.
Влада та активісти періодично оновлювали фотографії загиблих Героїв на постаменті. На ньому завжди майорів прапор України – його в перші дні окупації Херсона зірвали росіяни. А в день звільнення міста від окупантів 11 листопада 2022 року прапор України повернувся на своє почесне місце. Жовто-блакитна українська символіка повернула собі своє законне місце й знову огорнула Херсон.
Херсон, 11 листопада 2022 року. Фото з архіву «Гривни» та із соцмереж
Який вигляд пам’ятник Небесній сотні має нині
Сьогодні меморіал, попри обстріли та небезпеку, а також руйнування будівлі Херсонської обласної ради, має охайний вигляд. За ним доглядають. Активісти встановлюють прапорці в пам’ять херсонців, загиблих під час російсько-української війни.
На третю річницю звільнення Херсона, 11 листопада 2025 року, пам’ятний знак мав такий вигляд:
Херсон, 11 листопада 2025 року. Фото з архіву «Гривни»
День пам’яті Героїв Небесної сотні, 20 лютого 2026 року. Фото: пресслужба ХМВА
На ТОТ повертають Леніна
Насадження своєї версії історії росіяни почали з перших днів окупації Херсонщини. Пам’ятник Леніну в окупованих Генічеську та Новій Каховці вони відновили ще у квітні 2022 року. «Гривна» повідомляла, що у селищі Нижні Сірогози на ТОТ Херсонщини 24 квітня 2023 року колаборанти урочисто відкрили пам’ятник Леніну.
28 серпня 2024 року стало відомо, що пам’ятник Леніну повернули в селі Федорівка Новотроїцької громади. Загалом на лівобережній Херсонщині загарбники встигли реанімувати чималу кількість демонтованих скульптурних копій свого вождя.
Кандидат історичних наук, науковий співробітник Інституту історії України Олександр Алфьоров зазначає:
«Якщо ми згадаємо політичну історію України, то побачимо, що пам’ятник Леніну в кожному місті чи селі був місцем збору людей. Але не простих, а тих людей, які виступали за СРСР, проти України, які всіляко демонстрували свою окремішність. І ця окремішність була не просто вигадкою опозиції, а це, виявляється, – більшовистська традиція. Більшовики вважали себе окремою кастою і всіляко намагалися маркувати своє середовище, зокрема й пам’ятниками, створюючи такі собі “місця сили”».
Крім того, історик вважає, що пам’ятник Леніну для рашистів є маркером ідентичності, їхнім єдиним політичним символом.
«Вони не вкладають в нього нічого, окрім одного: “всьо наше”», – додав Олександр Алфьоров.
Головна світлина: повалена скульптура Леніна на площі Свободи в Херсоні, лютий 2014 року. Фото з архіву «Гривни»
Джерело – Гривна
